Багатьох така різниця може дещо здивувати, адже нещодавно ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, щоб відзначати релігійні події разом із західним світом. Однак ця розбіжність у датах має логічне пояснення, засноване на багатовікових церковних правилах.
Не пропустіть 5 чи 12 квітня: коли українці святкують Великдень у 2026 році
Чому українці святкуватимуть Великдень 12 квітня?
У вересні 2023 року Православна Церква України та Українська Греко-Католицька церква дійсно здійснили історичний крок і перейшли на новоюліанський календар. Завдяки цьому всі нерухомі свята, зокрема Різдво чи Водохреще, тепер мають спільні загальноєвропейські дати.
Однак ця календарна реформа свідомо торкнулася лише тих подій, які суворо закріплені за конкретними числами місяця. Річ у тім, що Великдень вважається рухомим святом. Тобто його дата щороку змінюється і вираховується за складними астрономічними формулами, які орієнтуються на День весняного рівнодення та перший весняний повний місяць.
Коли буде Великдень у 2026 році / Фото Freepik
Під час переходу на новий стиль українські церкви ухвалили рішення зберегти традиційну систему обчислення дати Великодня – пасхалію. Головною причиною такого вибору стало прагнення зберегти духовну єдність з усім іншим православним світом, який здебільшого продовжує визначати дату Воскресіння Христового за старими правилами.
Крім того, це рішення допомогло уникнути внутрішніх непорозумінь та розколів серед українських вірян. Духовенство прагнуло, щоб найголовніше християнське свято залишалося фактором об'єднання суспільства, а не причиною для суперечок.
Водночас у Європі використовують для розрахунків григоріанську пасхалію. Через різні підходи до визначення астрономічного рівнодення дати свята часто розходяться у часі. Що цікаво, інколи вони збігаються, але у 2026 році математичні розрахунки обох традицій дали різницю рівно в один тиждень.
Традиції святкування Великодня в Україні
- У Чистий четвер чи в суботу перед Великоднем українці випікають паски. Це традиційний солодкий великодній хліб, який символізує життя та воскресіння.
- Також невіддільним атрибутом свята є крашанки й писанки. Втім, важливо розуміти різницю між ними. Так, крашанки – варені яйця, пофарбовані в один колір, а писанки – сирі яйця, розписані складними символічними візерунками за допомогою воску та барвників.
- У ніч на неділю або вранці українці йдуть до церкви на святкове богослужіння. У прикрашеному кошику обов'язково несуть паску, яйця, м'ясні вироби, сир, масло, хрін і сіль.
- Упродовж великодніх свят заведено вітатися словами "Христос Воскрес!". Водночас у відповідь говорять: "Воістину Воскрес!", зазначає культурологічний просвітницький проєкт "СловОпис".
- Після повернення з церкви родина сідає за святковий стіл. Українці завжди починають трапезу з освяченої їжі.
- Наступний день після Великодня називають Поливаним понеділком. За давньою традицією, хлопці обливають дівчат водою, що символізує весняне очищення та красу.