Свята вечеря є важливою подією для українських вірян, оскільки вона пов'язана із християнством та народними традиціями, які міцно закорінені в нашому народі. Перед Різдвом традиційно проходить сорокаденний Різдвяний піст, який розпочинається 28 листопада й закінчується у Святвечір – 6 січня, пише 24 канал.
Читайте також Різдво Христове 2023: найвідоміші українські традиційні колядки для дорослих та дітей
Традиції Святого вечора
Щорічно на Святвечір заведено готувати 12 пісних страв, які символізують 12 апостолів. Увесь день не можна їсти, аж до появи першої зірки у небі, що символізує Вифлеємську зорю, яка зійшла у день народження Ісуса Христа.
У Святий вечір за столом разом збирається вся родина. Під час трапези ні в якому разі не можна сваритися, лихословити чи сперечатися. Навпаки, треба з усіма помиритися, щоб у новому році панував мир у хаті та поза нею.
Святий вечір починається із молитви та запалюванням різдвяної свічки. Згодом усі пробують кутю – важливу страву, яка складається зі пшениці, ячменю або рису з додаванням маку, родзинок, горіхів, сухофруктів, цукатів та меду. Кутю необхідно з'їсти три ложки й запити узваром, приготованого із сухофруктів.
Святвечір в Україні – традиції та значення свята / Фото ETНОХАТА
Також на святковий стіл готують пісний борщ з пампушками, голубці, вареники, оселедець, овочеві салати, гриби, тушковану капусту й соління. Завершують трапезу пісним десертом, це може бути запечені яблука або пиріг. Заборонено вживати м'ясну та молочні їжу, яйця й алкоголь, оскільки це останній день посту. Слід додати, що у Святвечір потрібно спробувати кожне блюдо, але не можна з'їдати все і залишати стіл порожнім.
Читайте також 12 пісних страв на Святвечір: що готують напередодні Різдва та яке значення має кожна страва
Важливе місце під час Святвечора посідає оформлення столу. Його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна і покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який згідно з народними віруваннями буде оберігати дім від злих сил та хвороби.
Почесне місце в оформленні займає дідух, якого ставлять на почесне місце у хаті. Це житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує добробут, хороший урожай та багатство. А ще вважається, що він приносить затишок та святкову атмосферу.
Згодом у день Різдва, 7 січня, люди йдуть до храму на святкове Богослужіння. Традиційно літургія починається ще вночі, а всього проводять три служби: опівночі, на світанку і вдень.
Також після Святого вечора заведено ходити в гості до своїх хрещених і пригощати їх кутею. Хрещені забирають принесену вечерю й обдаровують дітей горіхами, цукерками або грошима. Ще наприкінці передріздвяного вечора розпочинають колядувати, вітаючи один одного з Різдвом й бажаючи миру та добробуту.
До слова Коли в Україні колядують та щедрують: історія пісень та дати коли їх виконують