Часто до Параскеви Сербської моляться з проханнями про допомогу у бізнесі та розв'язання важливих питань у цій галузі. А Преподобний Микола Святоша є відомим тим, що він вирішив змінити свій статус князя на служіння Богу і людям. 27 жовтня у православній церкві вважається днем пам'яті цих двох святих, зазначає 24 канал.

Читайте також Привітання з весіллям: щирі слова у прозі та віршах, картинки-привітання для подружніх пар

Життя Преподобної Параскеви Сербської

За переказами Параскева Сербська жила у 11 столітті. Вона народилася у благочестивій сім'ї в маленькому селищі Єпіват, яке знаходиться у Сербії. З дитинства вона любила ходити у церкву й роздавати милостиню нужденним.

Вона відправилася у Царгород, щоб прийняти монаший постриг. Згодом відправилася у паломництво на Святу Землю й залишилася жити в Йорданській пустелі. Там вона харчувалася пустельною їжею й постійно перебувала у молитві.

День пам'яті Параскеви сербської / Фото "УНІАН"

Перед смертю їй з'явився ангел і наказ повернутися в Сербію, аби там відійти у небо. За два роки до смерті вона повернулася до свого рідного села й провела останні дні при місцевій церкві. Коли Параскева померла, то її поховали на цвинтарі Єпівата.

Життя Преподобного Миколи Святоші

Преподобний Микола був правнуком Великого князя Київського Ярослава Мудрого. Під час свого хрещення отримав ім’я Святослав на честь свого діда – Святослава Ярославовича. Адже саме цей князь Київський і Чернігівський у 1073 році подарував Києво-Печерському монастирю ділянку Берестового поля, де був викопаний рів під фундамент Великої Печерської церкви.

Після свого повноліття князь одружився з дочкою Київського князя Святополка Ізяславовича – Анною. У певний період свого життя, коли він побачив міжусобиці між князями, він розчарувався у світському житті. Святослав налагодив життєві справи своєї дружини та доньки, роздав своє майно бідним людям й прибув до Києво-Печерського монастиря, де 17 лютого 1106 року прийняв чернечий постриг з іменем Микола. Водночас рідні не були захваті від його рішення прийняти чернецтво та робили все для того, щоб він відмовився від цього.

День пам'яті Преподобного Миколи Святоші / Фото "Коломийська Єпархія"

Прибувши до монастиря, він віддав усі свої гроші на будівництво Микільського лікарняного монастиря та Свято-Троїцької надбрамної церкви, які були побудовані поруч. Також власні книги ченця Миколи стала основою для створення великої Лаврської бібліотеки.

Микола Святоша протягом свого життя прослав Бога своїми ділами: він забезпечував монастирську кухню дровами, щоденно нарубуючи їх на березі Дніпра; був сторожем при монастирській брамі, нікуди звідти не відходячи, за винятком відвідування богослужінь у храмі. Своїми добрими вчинками він багатьом людям допоміг прийти до Бога і також віддано служити йому.

Перед завершенням земного шляху він взяв на себе послух миротворця і помирив між собою двох братів великого князя Всеволода з чернігівськими князем, які перебувала у вирі князівських міжусобиць. Про це свідчить Літопис Руський від 1142 року.