У цей день згадують благочестиву Софію та її трьох доньок, які постраждали за християнську віру.

Читайте також Вже не 19 грудня: коли відзначатимемо День Святого Миколая у 2023 році

Це свято має особливий символізм для християн, адже означає не лише готовність самопожертви, а й витримку духу й сильну віру у власні переконання.

Історія свята Віри, Надії, Любові та їх матері Софії

У II столітті нашої ери в Римі жила вдова Софія, у якої були три доньки: 12-річна Віра, 10-річна Надія і 9-річна Любов. У той час більшість римлян були язичниками, проте Софія була вірною християнкою і так виховувала своїх дітей.

Коли у 137 році почалося жорстокі переслідування християн, матір з доньками кинули за ґрати та відправили на суд до імператора Адріана. Він захотів особисто побачити трьох сестер і їхню матір. Спершу імператор зажадав, аби християнська сім’я зріклася віри. Але нікому не вдалося похитнути християнських переконаннь Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.

Тоді розлючений Адріан наказав катувати дітей: трьох дівчаток на очах одна в одної та їхньої матері жорстоко замучили до смерті. Софію не піддавали тортурам. Жінка похоронила своїх дітей і два дні не відходила від їхньої могили. На третій день вона померла. Церква причислила сестер та їх матір до лику святих. Мощі мучениць від 777 року зберігаються в Ельзасі, в церкві Ешо.


17 вересня відзначають свято Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії

Незважаючи на цю страшну історію, свято Віри, Надії, Любові та Софії завжди сприймали радісно. Адже дівчата і їхня матір показали, що для людей, зміцнених благодаттю Святого Духа, недоліки тілесних сил не перешкоджають прояву сили духу та мужності.

Попри трагічну історію свята цей день вважається радісним. За давніми звичаями у День пам'яті Віри, Надії, Любові та матері їх Софії заборонено робити заручини чи влаштовувати весілля. А дівчат, які народилися у це свято заведено називати такими іменами: Софія, Любов, віра чи Надія.

Важливо першочергово відвідати богослужіння і прийти до Бога з молитвою. Також жінкам можна у свято не працювати. Колись молоді дівчата в цей день влаштовували посиденьки, а на святковий стіл подавали смачний коровай, який їли руками.