Фізичне насильство чиниться відкрито й очевидно. Емоційні та моральні аб'юзери діють "витонченіше" і спочатку потенційна жертва ні про що не здогадується.

Читайте також Ніколи не кажіть цього: який комплімент не можна робити жінці

Ознаки емоційного аб'юзу

Зазвичай, емоційний аб'юз передбачає контроль однієї людини над іншою. Партнер може бути занадто залучений у повсякденні справи чи контролювати їх. При цьому він не враховує вибір другої половинки і як наслідок – неспроможність робити власний вибір.

Розбіжності у поглядах партнерів – це нормально. Але якщо вони завжди супроводжуються криком одного і страхом іншого, то це може свідчити про емоційне насильство.

Емоційний аб'юз може супроводжуватися криком / unsplash.com

Емоційний аб'юз може супроводжуватися криком / unsplash.com

Здорові стосунки – коли партнер вміє слухати та проявляти повагу, зокрема до потреб іншого. Якщо він це робить з презирством, зневагою, апатією або навіть огидою – це варто проаналізувати і зрозуміти подальшу долю таких стосунків.

Спілкування, відкритість та чесніть надають стосункам гармонію. Інший бік – коли одному із партнерів доводиться весь час оборонятися і захищатися. Це свідчить про аб'юз з боку іншого.

Примусові заяви, погрози, шантаж, залякування – усе це має на меті загнати партнера (потенційну жертву) у кут і не дати тому піти. Але це яскраві маркери небезпечних стосунків.

Відмова обговорювати проблеми, неприйняття чи невизнання їх і, як наслідок, ігнорування почуттів партнера може свідчити, що поруч емоційний аб'юзер. У такому випадку виникає відчуття покинутості та самотності.

Від емоційного аб'юзу виникає відчуття самотності / unsplash.com

Від емоційного аб'юзу виникає відчуття самотності / unsplash.com

Часті звинувачення від партнера у всіх неприємностях можуть змусити потенційну жертву згодом повірити у їхню "провину". Ба більше – емоційні насильники можуть породити думку, що інший партнер заслуговує на жорстокість. Поруч з цим виникає сором і насильство продовжуватиметься.

Газлайтинг – один із аспектів емоційного насильства. Він передбачає сумніви у власних судженнях і розсудливості. А єдиною "правильною" є думка партнера.

Повертаючись до першого пункту про контроль – він породжує ізоляцію. Найкраще емоційне насильство можна проаналізувати за спілкуванням із друзями та рідними. Якщо його стало в рази менше чи воно зникло узагалі – це вплив емоційного насильника. Така категорія осіб переконуватиме, що партнер нікому не потрібний і в результаті виникатиме відчуття відчуженості.

Емоційні аб'юзери створюють відчуття відчуженості / Pexeles

Емоційні аб'юзери створюють відчуття відчуженості / Pexeles

Кожна людина переживає у своєму житті злети та падіння, перепади настрою. Але якщо від цього страждає партнер, варто задуматися про здоров'я таких стосунків. І важливо – не довіряти тому, що відбувається після. Зазвичай у таких випадках емоційний насильник може загладжувати свою провину і сипати обіцянками, що таке більше не повториться.

Варіанти до дії

Емоційний аб'юз не може бути виправданий. Добре проаналізовані ситуації (за можливості з фахівцем-психотерапевтом) важливо вчасно припинити. Прислухайтеся до власних відчуттів. Уявіть, які стосунки ви хочете мати і порівняйте з тим, що є наразі.

Зробіть:

  • зверніться за консультацією до терапевта;
  • залучіться підтримкою друзів та рідних;
  • поговоріть зі своїм емоційним аб'юзером і спробуйте з'ясувати ситуацію.

Якщо нічого не допомагатиме – рішуче наважтеся поставити крапку, але перш за все подбайте про власну безпеку.

Не робіть:

  • не вступайте у конфлікт з кривдником;
  • не звинувачуйте себе;
  • не переконуйте себе, що завтра все зміниться;
  • не ігноруйте свої думки та почуття.

Ніхто добровільно не обирає насильство. У такій ситуації важливим є етап відновлення. Тут теж варто звернутися до фахівців і разом пропрацювати його.