Вони познайомились, коли Василь Симоненко проходив практику у редакції видання "Черкаська правда". Людмила тоді працювала кур'єркою, а згодом стала коханням всього життя поета.
Теж цікаво Вона скаже "так": 5 оригінальних ідей, як зробити пропозицію руки й серця
Кохання Василя Симоненка та Людмили
Люся змогла полонити серце не лише Василя, але і його друга Станіслава Буряченка. Останній, зокрема, говорив: "Очевидно, Вася більше припав їй до серця. Якось, повернувшись з відрядження, почув від нього вбивчу для мене інформацію: "Славко, можеш мене вітати. Одружуюсь"".
Згодом у подружжя народився син Олесь. У своїх листах Симоненко звертався до дружини з особливою ніжністю: "Малеча", "Малюся", "Кнопочко", "Мила моя дівчинко". А у коханні зізнавався словами "Люся! Люся! Я боюся, що влюблюся!"
Василь Симоненко з дружиною / Фото з відкритих джерел
LifeStyle 24 зібрав зворушливі цитати з листів Василя Симоненка до дружини Людмили. Поет вмів кохати по-справжньому та розповідати про це у рядках.
Листи Василя Симоненка до дружини
- "Люся! Я вже встиг солідно скучити за тобою. Всі дівчата в тепло-голубих пальтах здалеку чомусь дуже схожі на тебе, а зблизька – ні. Жаль. Люблю тебе дико. Ніколи ніхто так ще не морочив мені голови. На папері цілуватися не дуже смачно, але я цілую мою маленьку Люсю мільйон разів. Губи не заболять – не бійся".
- "Скучив за тобою страшенно. Бог зна, що ти за вредна дівчина – ніяк не можу хоч на годину забути тебе. Спочатку всі маленькі дівчата здалеку були чомусь схожі на тебе. Я навіть підозрював, що у мене щось із шариками не в порядку".
- "Чому ти цілуєш мене крапками? Соромишся? А я ні, і цілую мою одну-єдину, мою дорогу Малюсю мільйон разів. З голови до п'ят. Люблю. Рахую хвилини до зустрічі".
- "Я втопився у твоїх синіх очах. Якби інша дівчина посміла про мене подумати так, як ти, запевняю тебе, що в кращому разі я ніколи з нею не розмовляв би навіть про погоду. Але на тебе я навіть образився не дуже, бо ніхто ще мені так не заморочував голови, бо немає такої хвилини, щоб я не думав про тебе, і немає такої ночі, щоб не снилася ти мені. Можеш не вірити, але щоб я здох на цьому слові, коли пишу неправду".
- "Цілую з першого рядка, бо до останнього не втерплю – дуже скучив".
- "Скучив я за тобою, як завжди, більше, ніж ти за мною, хоч ти й дурненька. Але говорити про це не буду, щоб ти не задрала свого носика. Він у тебе й так вгору стоїть".
- "Моя маленька вертихвістко, люблю тебе, тебе одну-єдину – маленьку, милу дівчинку мою".