Що цікаво, цей звичай масово поширився лише трохи більше ніж століття тому. До цього часу наші предки мали зовсім інший, глибоко символічний атрибут свята. Про це детальніше – пише 24 Канал з посиланням на сайт "Етнографія".
Не пропустіть Сценарій вертепу на 15 ролей: повний текст з колядками, жартами та віншуваннями
Що раніше ставили замість ялинки на новорічні свята?
Дідух – святковий сніп з вівса, жита або пшениці, який господар вносив до хати з настанням першої зірки на Святвечір. Він символізував дух предків, добробут та майбутній урожай. Зазвичай цей сніп ставили на найпочесніше місце в оселі – на покуті під іконами.
На відміну від ялинки, яку цінували за зелену хвою, Дідух був уособленням зв'язку поколінь та подяки за хліб на столі.
До речі, у давнину сніп прикрашав оселю до Водохреща, 6 січня. Вже після свят дідух обмолочували, його зерно дбайливо зберігали для весняної сівби, а солому спалювали, символічно завершуючи цикл новорічно-різдвяних дат.
Дідух / Фото Skrynya.ua
Які ще святкові прикраси робили наші предки на Різдво?
- Незадовго до Святвечора наші предки робили солом'яного "павука" – легку геометричну конструкцію. Зазвичай цю прикрасу підвішували на кінській волосині або тонкій нитці до сволока (центральної балки стелі), ближче до покуття або над святковим столом. Найменший рух повітря змушував конструкцію обертатися навколо своєї осі, як зазначається в онлайн-виставці "Українське Різдво" Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".
- Також невіддільним атрибутом Різдва був живий вогонь. На свято свічки запалювали у спеціальному дерев'яному чи керамічному трисвічнику, який ще називали "трійця". Ці свічки робили з натурального бджолиного воску за два-три дні до свята, вкладаючи в них особливий зміст.
- Ближче до кінця XIX століття українські хати почали прикрашати витинанками. Це ажурні зображення, вирізані з паперу, які стали доступним та вишуканим декором.