Про те, на що звертати увагу у поведінці дитини та як правильно будувати із нею стосунки сайту "24" розповіла продюсер проекту "Батьківські збори", співзасновник і керуючий партнер "MindsetPM" Management School Лілія Горєла.
Більше читайте у повній версії інтерв’ю: Эксперт: 80% современных подростков считают себя изгоями
- Здорові стосунки у родині
"Якщо в родині є щось не проговорене, хворобливе або приховане, воно буде висіти у просторі енергетичної вирви, на яку буде реагувати завжди найбільш незахищений – дитина. Міцні відносини у родині, сімейна система – завжди є первинним. Що б не було у зовнішньому світі, якщо у сім'ї все добре – дитина впорається із зовнішнім світом. Якщо дитина поводиться якось не так – це може бути показником того, що в сім'ї не все в порядку", – пояснює Горєла.
- Успішні батьки
Якщо батьки не змогли реалізуватися у цьому житті і вирішують, що місія їхнього життя – стати ідеальними батьками, це може мати негативні наслідки для дитини.
"Нереалізація батьків, докопування до дитини у спробі реалізуватися хоча б в ролі батька – це погано. Якщо ти соціально успішний – дитина візьме вашу модель поведінки, як гармонійну. Якщо біжиш у батьківство, як в останній притулок реалізації – виходить дуже нездоровий перекіс. Наслідки дуже сумні. Так що повертаємося до вже сказаного – займися собою", – наголосила експерт.
Читайте також: Чотири звички, які руйнують наше щастя
- Динаміка розвитку
"Дитина – це щось третє відносно мами і тата. У неї є своє життя, у неї всередині відбуваються якісь свої процеси, на які вона має право, які потрібно поважати і приймати. Важливо спостерігати, як всі ці речі еволюціонують, тому що важливий не процес зараз, яким би він не був гострим, а динаміка. Мудрі батьки її бачать і дають час для низки процесів", – розповіла Горєла.
- Занадто бунтівний підліток – це неправильно. Занадто зручний – теж
За її словами, відсутність контакту і взаємозв'язку дитини з батьками може проявлятися як у надмірному бунтарстві, так і у занадто зручній її поведінці.
"Якщо дитина вся у собі, ти кажеш "Ну, і добре! Мене не дістають". Це дуже зручно. Але в якийсь момент розумієш, що з дитиною зв'язку немає, вона в своєму якомусь світі і ти не знаєш, який це світ", – пояснила вона.
При цьому Горєла наголосила, що підлітки повинні бунтувати – це нормально, оскільки так вони випробовують межі дозволенного у цьому світі і визначають своє місце у ньому. Однак якщо бунтарство є надмірним, цілком можливо, що підліток просто намагається привернути увагу батьків.
"Це потреба бути почутим. Біль. Нерозуміння, що робити з цим болем, куди з ним йти. Нерозуміння звідки чекати допомоги", – зазначила вона.
- Тисячавідсоткова підтримка
"Батьки завжди мають ставати на сторону дитини. Не просто на словах. Дитина повинна знати про їхню підтримку, постійно отримувати її підтвердження у дрібницях. Якщо дитина надсилає повідомлення, приходить, дзвонить, бо хоче чимось поділитися або щось розповісти, щоб ви не робили в цей момент – все відкладається, дитина хоче щось сказати. Через два роки цей момент може виявитися не просто цілющим, а життєрятівним. Тому що дитина буде знати, якщо вона прийде з проблемою до мами, то мама все відкладе і буде тільки з нею, буде слухати і підтримає. Це просто період такий, підлітковий. Діти пробують світ на міцність", – підкреслила Горєла.