Режисер та сценарист стрічки М. Найт Ш'ямалан розвиває у своєму триллері тему надлюдини. Надлюдина в "Спліті" – той, хто пережив страждання. Бабуся-психіатр, яка лікує нашого багатогранного, так би мовити, персонажа, переконана, що людська свідомість після травм здатна змінювати фізичні властивості цієї особи. Саме тому лікар працює з людьми, в яких є розщеплення особистості. Вона спостерігає, що у людини з таким розладом при переході світла до якоїсь з особистостей (іншими словами, при "вмиканні" когось із живучих в одному тілі людей), тіло адаптується до змін. Так, одна людина в стані "качка" може підіймати величезну вагу, тоді як інші особистості у тому ж тілі на це не здатні.
Кевін Вендел Крамб – основне ім’я головного герою "Спліта", який моментально може перемкнутись на маніяка, якого бісить безлад, чи 9-річного хлопчика, який любить Кені Веста, або жінку, яка обожнює домашні справи і також завернута на порядку, тощо. Із 23 (ба навіть 24 варіантів) "начинки" свідомості Кевіна, Ш'ямалан показує глядачам лише декілька, а найбільша інтрига наростає навколо 24-ї сутності, так званого Звіра, про якого до кінця стрічки залишається лише будувати здогадки.
Так ось, наш Кевін, будучи вже не в своєму розумі, викрадає на парковці трьох дівчат і везе у спеціально облаштоване місце, де тримає їх для Звіра. Серед трьох викрадених режисер зображає двох, як типових дівчат, з типовими проблемами і акаунтами в Instagram – вони нам нецікаві. І очевидно нецікаві творцям стрічки, бо "ефірного" часу вони отримують мало. Так, для масовки. Інша справа – Кейсі, третя дівчина, випадкова жертва, яка опинилась не в той час не в тому місці. Вона теж чимало пережила і сильно виділяється серед типового шкільно-дівчачого оточення. Поволі нам розповідають і її історію, розкриваючи карти з приводу того, чому вона така замкнута і асоціальна. Кейсі повноправно можна назвати 25-им головним персонажем стрічки. Вона знає, як розмовляти з Кевіном, незалежно від його активної в даний момент особистості та інтуїтивно знаходить підхід та розуміння того, що коїться у голові дивакуватого чоловіка, що її викрав.
Безсумнівно, найбільша прикраса "Спліта" – гра Джеймса МакЕвоя, який вміло зображає декілька особистостей одразу. Ефект "божевільності" витриманий, тож осуджувати актора немає за що. Не факт, що так просто було б розкрити всі 24 особистості, але десь близько шести актор "стягує" успішно. Не виникає сумнівів щодо того, на кого саме зараз перемкнулось тіло Кевіна, тож фільм доволі зрозумілий, незважаючи на начебто заплутаний сюжет.
Кінцівка залишає у легкому розчаруванні, бо розгортання подій обіцяє більшого. Хочеш ти цього чи ні, але мимоволі очікуєш на якусь ефектнішу розв'язку. Можливо, у наступній частині? Як бонус, наостанок нам показують Брюса Вілліса, що служить якорем до іншої стрічки Ш'ямалана – "Невразливий" (2010).
"Спліт" вийшов доволі хорошим, якісним, типово ш'ямаланіським фільмом. Рекомендуємо дивитись любителям жанру, режисера та тим, кого не "торкає" від милих казок на кшталт "Красуня і Чудовисько". Вікове обмеження — 16+.
Як додаткові аргументи глянути "Спліт" використаємо такі факти, як рейтинг 7,5 на IMDb та більш ніж 250-мільйонні касові збори, при бюджеті 9 мільйонів доларів. Переконливо, чи не так? До зустрічі в кіно.
Також у кіно: "Конг: Острів черепа": коли велетенське чудовисько – справедливий Король