Хмельниччина є однією з найстаріших областей Західної України. А тому тут є на що подивитись! Найвідомішим містом регіону вважається переповнений історичними пам’ятками на кожен квадратний метр Кам’янець-Подільський. Але є безліч інших місць не менш цікавих, розповідає 24 канал.


Хмельницька область: які місця варто відвідати / Ілюстрація 24 каналу

Модерний Хмельницький

На перший погляд, Хмельницький нічим особливим не вражає – такий собі середньостатистичний обласний центр із населенням у майже 300 тисяч осіб. Але, як виявилось, це не так. За останні роки він перетворився на справжнє прогресивне молодіжне місто з безліччю парків та інших цікавинок, яке прекрасно підходить для піших прогулянок.

Перш за все, варто відвідати тутешню набережну, яка розташовується неподалік центру. Кілька років тому її суттєво облагородили – тепер тут відбуваються численні фестивалі, а хмельницька молодь проводить тут свій вільний час.

Крім того, Хмельницький може похвалитися єдиним в Україні пам'ятником барону Мюнхгаузену та унікальними скульптурами з металобрухту Миколи Мазура, що стоять у парку імені Михайла Чекмана. Хоча останні зараз перебувають у плачевному стані, але навіть попри такий вигляд не залишать вас байдужими.

Читайте також Де погуляти у Львові: небанальні місця міста Лева, які вас здивують

Серед іншого відзначимо мальовничий ботанічний сад Хмельницького національного університету, на території якого ростуть рослини, занесені до Червоної книги України, та екзотичні види. А родзинкою цього місця вважається японський сад, до створення якого приклали руку й студенти. Таким чином, окрім рідкісних туї Ельвангера, басейну з райграсу та гінкго, тут з’явилася експозиція із каміння під назвою "Країна знань" – ландшафтні роботи, що символізують філософію, географію, фізико-математичні, суспільно-історичні та інші науки.


Одне з найкрасивіших місць Хмельницького – ботанічний сад / Фото ua.igotoworld.com​

Проте особливої уваги заслуговує одна із найцікавіших історичних пам’яток, а саме – старе кладовище на вулиці Кам'янецькій. І нехай Вас не лякає, що це цвинтар, оскільки "бере" він іншим: тут розмістилися справжні витвори мистецтва – вишукані надгробки кінця ХVІІІ – початку ХІХ століть. Також цікавим це місце є завдяки могилам відомих жителів нинішнього Хмельницького, або колишнього Проскурова.

Казковий Кам’янець-Подільський

Думаєте, що в Україні лише Львів дихає історією та вражає архітектурними шедеврами на кожному кроці? Насправді, є принаймні ще одне подібне місто на заході, яке нічим не поступається вищезазначеному обласному центр. Йдеться про Кам’янець-Подільський, де кожна кам’яниця у Старому Місті – це щось унікальне та вражаюче. Поготів, саме розташування міста вже є особливим – Кам’янець розмістився фактично на острові-горі, який оточує каньйон річки Смотрич.

Кам'янець-Подільський з висоти: відео

Найцікавіші та найгарніші місця, звичайно, можна побачити у середмісті. Особливо заворожують площа Ринок з Ратушею та так звані колоритні Вірменські квартали, де радимо відвідати нетуристичну, але не менш заворожуючу вулицю Довгу – саме на ній старовинний дух міста зберігся чи не найкраще.

Загалом у Кам’янці простежується вплив багатьох культур, у тому числі й мусульманської. До прикладу, показову трансформацію свого часу пережив кафедральний костел Святих апостолів Петра та Павла, який було зведено як католицький. Потім він став мечеттю, і до нього було прибудовано 36-метровий мінарет, однак після вигнання турків цей храм увінчали бронзовою Мадонною і він знову став католицьким.

Читайте також Українці можуть подорожувати в 52 країни: перелік

Зберігся у Кам’янці й один із небагатьох українських замків-фортець, до якого веде Турецький міст і який оточують численні вежі. Щоправда, більшість із них з часом розчинилися у міській забудові, як, до прикладу, Казематна башта. Фактично Кам’янець-Подільська фортеця складається з двох частин: старого та нового замків, а також міських фортифікацій. Примітно, що стару частину замку побудували ще до появи вогнепальної зброї, відтак його башти були повністю кам'яними. Щодо нового, то замок оточують земляні вали та рови, які протяглися на площі приблизно у 3 гектари.


Кам’янець-Подільська фортеця – одна з небагатьох, що збереглися в Україні / Фото depositphotos.com

Колишній риф Подільські Товтри

Залишки бар’єрного рифу, які розташовані недалеко від Кам’янця-Подільського. Сформували риф живі організми – рештки вапнякових водоростей, молюсків, специфічних морських черв'яків тощо.

Товтри мають площу понад 25 тисяч гектарів, більшість якої вкрито лісами. Вони розкинулись на території трьох областей: Львівської, Тернопільської та Хмельницької. Здебільшого ці гори є невисокими – лише 20-25 метрів, щоправда їхня абсолютна висота сягає до 440 метрів, а найвищою є центральна частина — плосковершинне головне пасмо.

Читайте також Найгарніші парки України: осінні фото, які зачаровують

Вербецька товтра є найбільш унікальною, адже має аж 4 вершини або Чотири кавалери. На цих вершинах нагромаджено не лише чудернацьке каміння, а й ростуть дивовижні квіти.

Подільські Товтри – гори на місці колишнього моря / Фото smak.ua

Гострі скелі та провали, дивовижні рослинний і тваринний світи – усе це можна зустріти в Товтрах. На території Поділля вони отримали назву Медобори, яка не має нічого спільного ані з медом, ані з медоносними рослинами, а походить з мови древніх індоєвропейських племен іллірійців і означає "між долинами".

Затоплена Бакота та печерний монастир

Справжнє затоплене село розташоване в Хмельницькій області. Після 1981 року в зв’язку з будівництвом Новодністровської ГЕС село розмістилося на дні Дністровського водосховища.

До затоплення Бакоту було повністю зрівняно з землею, а жителів виселили до сусідніх міст. Але деякі місцеві говорять, що під водою бачили залишки будинків і церков.


У Бакоті відкриваються прекрасні види на Дністер / Фото vidviday.uа

Але все, що залишилося від Бакоти – це покинуті фруктові сади, Михайлівський печерний монастир і келії, в яких жили свого часу ченці.

А от Михайлівський печерний монастир вважають одним із найстаріших у Середньому Придністров’ї! Він був заснований в XI столітті на місці колись язичницького капища. Монастир складається з трьох печер, які розміщені у два яруси. Глибина цих печер понад 7 метрів, а загальна площа – 760 квадратних метри. Крім того, на стінах святині є посвята Михаїлу та написано ім'я засновника, а також першого ігумена – Григорій.

Читайте також Мініподорожі Україною: чим вас здивує сучасний Трускавець

Є ще відома легенда, що за часів татаро-монгольської навали тут ховались як ченці, так і прості люди. А монголи зі свого боку поставили ультиматум, житимуть лише ті, хто відречеться від християнства. Але жодна людина не вийшла, монголи втомились чекати, і замурували входи до печер. Усі люди, які там були, загинули.

Монастир зазнав і руйнування у XV столітті. Коли обвалилася велика скеля, його було суттєво поруйновано, а під час польсько-литовської війни за Поділля відбувся остаточний занепад святилища.

Загалом це місце вважається одним із найкрасивіших в Україні через прекрасні види на води Дністра, які відкриваються з гори. Також тут сформувався свій мікроклімат, який є дуже м’яким і теплим, і його часто порівнюють з ялтинським. А самі води Дністра тут насичено сріблом.


Михайлівський печерний монастир у Бакоті зараз не діє / Фото yastrub-tour.com.ua

Колись могутнє місто Фельштин і його цікавинки

У Хмельницькій області розляглося вельми цікаве село Гвардійське, як в минулому було містечком Фельштин. Місто заснував Микола Гербурт у 1584 році, який і назвав його на честь свого родового гнізда у Моравії. Свого часу Фельштин мав і Магдебурзьке право, і навіть власний замок, щоправда дерев’яний – деякі його залишки збереглися й до сьогодні. Свою нинішню назву Гвардійське отримало у другій половині 40-х років XX століття на честь Першої гвардійської загальновійськової та Третьої гвардійської танкової армій.

Нинішнє Гвардійське може похвалитися кількома архітектурними та історичними пам’ятками, а також пам’яткою науки та техніки міжнародного значення. Окрасою селища вважається костел святого Войцеха, від моменту освячення якого у 2016 році виповнилося 225 років. Зауважимо, що спершу, у 1594, за кошти Миколи Гербурта було побудовано дерев’яний костел, а вже після турецької влади у 1753 році його відбудували з каменю. Освячення ж храму відбулося 26 липня 1791 року на пам'ять про Конституцію 3 травня, а опісля йому було надано титул Божого Провидіння. У часи радянської окупації у приміщенні святині були і склади алкоголю та міндобрив, через що почали руйнуватися стіни, і будинок культури, і навіть кінотеатр. Повернувся він до парафії у 1990 році.


За часів СРСР у костелі святого Войцеха зберігали навіть алкоголь і міндобрива / Фото 1ua.com.ua

Сам храм вражає своєю величністю! До підніжжя двох’ярусної будівлі веде широка алея, а її фасад оснащено центральним та двома бічними входами. А у п'яти нішах костелу встановлено статуї святих і Діви Марії.

До речі, до 1990 року храм перебував у жахливому стані, практично нічого не вдалось вберегти, вціліла лише одна ікона та хрест.

Читайте також Таємниці та родзинки Хотинської фортеці із 600-літньою історією: відео

Якщо ж ви вже будете у селі Гвардійське, то радимо сходити на старе єврейське кладовище, де у 2007 році було встановлено пам’ятний знак про жахливі події Другої світової війни. А за кілометр від села, у напрямку Хмелівки та Нафтулівки, стоїть пам’ятка міжнародного значення, яку було включено у список спадщини ЮНЕСКО – пункт "Фельштин" геодезичної дуги Струве.

Курорт Сатанів

Не без підстав Сатанів – ця унікальна місцина серед рівнин з купою сопок, густо порослих лісом, і з річкою та озером у долині є відомою не лише в Європі, а й у всьому світі. Річ у тім, що тут знайдено шість мінеральних джерел, різних за складом і унікальних за своїми лікувальними властивостями.


Сатанів захоплює своєю мальовничистю / Фото sanatorii-karpat.com

Крім того, Сатанів є багатим і на історичну спадщину. Так, місцевий християнський монастир XVI століття, в якому побував Петро I, свідчить про те, що ця територія була оплотом християнства. Але поряд із цією релігію спокійно співіснувало язичництво – зокрема, у минулому тут розташовувався центр язичницької релігії східних слов’ян. Язичники з усього світу з’їжджаються сюди й досі. Пов’язаною з язичництвом є і сусідня гора Богит, на якій розміщувалося велике святилище-городище, а в його центрі стояв один із найбільш шанованих в Київській Русі Збруцький ідол. Також за рукотворним валом, насипаним древніми слов’янами, розташовується городище-святилище Звенигород, яке було головним і найбільшим за розмірами у складі Збруцького культового центру. Вже у сьогоденні археологи на цій території відкрили та дослідили три капища з жертовними ямами, жертовні камери, вісім будинків, два колодязі для жертвопринесення, а також житла жерців.

Читайте також Всесвітній день моря 2020: неймовірні фото пляжів України в холодну пору року

Є у Сатанові ще одне загадкове спорудження – "дольмен". Це величні ворота, складені з кам’яних брил, які, ймовірно, мали астрономічне призначення, а за іншою версією, уособлювали містичний портал між двома світами. До слова, цю споруду іменують "українським Стоунхенджем".

Можна побачити у Сатанові й більш звичні архітектурні пам’ятки. Тут до нашого часу зберігся замок XVII століття, єврейська синагога 1532 року, пам’ятник "Плаче Ісус" (1653 рік), древнє єврейське кладовище (перше поховання датовано 1576 роком) і Свято-Троїцький монастир (939 рік), який спочатку був печерним.


Сатанів вражає не лише історією, а й архітектурою / Фото wikipedia.org

Атлантида існує

Ще одна загадкова і дивовижна природна пам’ятка Хмельницької області розташувалась недалеко від села Завалля, що у Кам’янець-Подільському районі, та має красномовну назву Атлантида.

Атлантида – єдина в Україні трирівнева горизонтальна печера, загальна протяжність якої понад 2,5 кілометра.

А назва села оповита легендою, яка пов’язана власне з пустотами печери. За легендою, у верхній частині схилу над печерою колись стояла невелика церква, але одного разу вона провалилася під землю в карстову прірву. У зв’язку з цим село почали називати Завалля. Зауважимо, що про існування самої печери люди ще не знали, але водночас розуміли, чому трапляються подібні явища.


Ще 50 років тому про печеру Атлантида мало хто знав / Фото з фейсбуку "ПраУкраїна та Санскрит"

Про печеру на цьому місці вже заговорили у другій половині XX століття. Спершу, у 1950-х роках, тут було організовано кар’єр з видобутку гіпсу, але у підсумку його довелося закрити через велику кількість пустот. За деякий час, у 1969 році, залишками від кар’єру зацікавилися київські спелеологи, які якраз і відкрили печеру, а за дивовижну красу її назвали Атлантидою.

Наразі серед карстових печер України вона посідає особливе місце. Стіни цієї печери складаються не зі слизької глини, а здебільшого з кристальних утворень. Саме завдяки різноманітності та красі кристалів Атлантида є популярною не лише в Україні, а й у світі. До слова, її навіть називають справжнім мінералогічним музеєм.