Двотомник Олега Сенцова презентували 8 вересня у Львові. Саме тоді автор вперше взяв в руки свою книгу. Після презентації Олег дав відверте інтерв'ю видання ZAXID.NET, у якому розповів про знімання фільмів, а також написання книжок у російському ув'язненні.

Читайте також Олег Сенцов розповів, як в російській в'язниці працював над фільмом "Номери"

Вперше я взяв у руки книгу у Львові. І це відчуття неможливо ні з чим порівняти. Бо одна справа, коли пишеш книгу, інша – коли вона виходить друком. Я ще її не читав, але вже подарував кільком львів'янам,
– розповів Сенцов.

Двотомник "Хроніка одного голодування" та "4 з половиною кроки"

Олег розповів, що до одного тому увійшло 15 оповідань, які він написав протягом усього ув'язнення. Події у книзі відбуваються у хронологічній послідовності: від Лефортово до Лабитнангі. Сенцов зазначив, що це не художні оповідання, у них йдеться про людей, разом із якими кінорежисер та письменник перебував в ув'язненні.

Другий том – щоденники Сенцова. Відомо, що голодування, яке тривало 145 днів, Олег проводив в ізоляторі. Під час цього було багато вільного часу та думок. Тому Сенцов почав писати. У камері, де перебував автор, були постійні обшуки та відеонагляд. Він усім розповідав, що пише фантастичний роман, адже писати у в'язниці про в'язницю не можна. Навіть адвокат Сенцова думав, що він працює над романом.

В мене могли забрати не лише щоденник, а й усі мої рукописи. Але я продовжував писати. Обшуки проходили щодня, зошити з щоденником намагались читати наглядачі. Рятував мій поганий та дрібний почерк. Я намагався писати ще не розбірливіше, ніж завжди, суцільний текст без абзаців,
– сказав Сенцов.

Колишній політв'язень сказав, що якщо пропадуть сторінки, то поріже собі вени. У в'язниці цього боялися, тому після прочитання записи повертали. Також письменник під час написання не ставив дат. Він вважав, що це може привернути увагу наглядачів.

Олег Сенцов
Двотомник "Хроніка одного голодування" та "4 з половиною кроки" / Фото Видавництво Старого Лева

Після повернення в Україну Сенцов віддав рукопис видавництву, де його й розшифрували. Час від часу радилися, коли не могли розібрати якесь слово. Олег додав, що писав російською, бо українською у нього не дуже добре виходить це робити. Він вчиться завдяки дописам у фейсбуці і зізнається, що йому дуже подобається український переклад.