Цього року листопад переповнений ювілеями. Між сторіччям з моменту завершення Другої світової війни та двадцятим днем народження Міжнародної космічної станції, тихесенько розмістився ще один ювілей. Не зовсім круглий, але цілком поважний – 90 років виповнилося найулюбленішому персонажу американських мультиків, Міккі Маусу.

Читайте також: Одна історія. Як художник із 40 доларами створив найпопулярнішу компанію The Walt Disney Company

Міккі став для американців невід'ємною частиною їх культурного простору, настільки просочився в свідомість, що деякі футурологи та фантасти вважають, що в майбутньому він буде однією з впізнаваних ознак людства. Скажімо, у відомому фантастичному романі Баррі Лонгієра "Ворог мій" (за ним знято фільм), інопланетний розумний ящір, намагаючись якомога дошкульніше образити свого ворога–пілота земного космічного винищувача, кричить йому: "Дурний твій Міккі Маус є!". Навіть інопланетні ящіри знають культову мишку!

Насправді, в Міккі був такий собі попередник, його звали "мишенятком Мортімером". Але він, як кажуть в анекдоті, "не вдався": сам Дісней згодом визнавав, що Мортімер в нього вийшов сумний та нецікавий. Однак, від "мишачої" ідеї митець не відмовився.

Я сподіваюся, що ми ніколи не впустимо з виду цю обставину: що все почалося з мишенятка",
– казав Уолт Дісней свого часу на одному з ювілейних свят своєї студії.

Цей вислів зайняв тепер своє місце на стіні в музеї Міккі Мауса, якого було відкрито минулої неділі в Нью-Йорку.

Музей просто переповнений "мишачою культурою": перші сувеніри із зображенням Міккі Мауса, справжнісінькі картини художників, присвячені Міккі Маусу, касети зі стрічками, на яких знову ожив герой мультфільмів. Дісней згадував, що йому конче потрібні були гроші й він, не роздумуючи, підписав угоду, яку йому підсунув незнайомий дядечко, що хотів друкувати зображення мишеняти на шкільних зошитах. Отримавши за це аж 400 доларів... і втративши, як з'ясувалося пізніше, сотні тисяч. Сьогодні вхідний квиток в нью-йоркський музей коштує немало – 40 доларів. Тобто десять перших відвідувачів принесли імперії Діснея рівнесенько стільки ж грошей, скільки перший рекламний контракт – але, як і казав сам "батько" Міккі Мауса – не слід забувати, що з мишеняти все лише почалося. Нині ж, принаймні, в комерційному відношенні, миша давно вже виросла та перетворилася на величенького слона.

"Пароплавчик Віллі" був, насправді, одним з найперших звукових мультиків у історії. Слід зазначити, що саме в той час відбувалася титанічна боротьба між прихильниками німого та звукового кіно. У апологетів "Великого німого" було чимало аргументів, щоб відмовлятися від озвучки. Той же Чарлі Чаплін довгий час і чути нічого не хотів про звукове кіномистецтво, дозволяючи в своїх фільмах лише музичний супровід. Натомість, у "Пароплавчику Віллі" звучить буквально все – й капітан Міккі, й численні предмети на борту, й навіть сам пароплавчик в якийсь момент волає страшним голосом "Людина за бортом!". Стрічка займає трохи менше 8 хвилин, але ефект від неї виявився напрочуд потужним.

Протягом декількох місяців Міккі Маус завоював Америку й Європу. А в мультиплікаторів починається справжня "мишача хвороба" – різноманітні миші та пацюки починають бігати екранами, як навіжені. Зрештою, мода на мишей призвела до появи ще одної культової мишки – "Том та Джеррі". У наступних мультфільмах Уолт Дісней створив для свого мишеняти ціле сімейство – тут і подружка Мінні, і собацюри Гуфі та Плуто, виводок качок – від Дональда Дака до трьох його племінників, Тіка, Тріка та Трака...

Читайте також: День народження Міккі Мауса: блогерка К'яра Ферраньї приміряла образ головного героя Disney

Впродовж 90 років Міккі Маус неодноразово змінював зовнішній вигляд. Незважаючи на оцифрування мультиків, його характерну зовнішність можна впізнати й до сьогодні. Жовті черевики з червоними штанцями на кнопках, а також "фірмові" великі, круглі чорні вуха були присутні вже в "Пароплавчику Віллі".

Щоправда, в наші часи Міккі змінив не лише свій гардероб – дещо змінився і його характер. Скажімо, в культовому мультсеріалі South Park він виступає як... жорстокий, жадібний магнат, який підминає під себе світ голлівудських розваг й навіть б’є співаків "хлопчачої групи" ногами. Втім, це вже не стільки сам Міккі Маус, скільки сатира на нинішню компанію Walt Disney Productions. Корпорації чимало критикують і далеко не всім до вподоби те, що вона робить. Наприклад, зі славетними "Зоряними війнами", права на подальшу екранізацію яких вона придбала пару років тому.

Але так чи інакше, потрібно визнати, що в маркетингу Дісней проявив себе не менш спритним бізнесменом, ніж талановитим художником та режисером. Неначе з відра, на американський, а потім і на світовий ринок, посипалися плюшеві Міккі Мауси, повітряні кульки, філіжанки, майки з зображенням Міккі, бейсболки з вухами... Згодом з’явилися окремі сувенірні крамниці Діснея, поштові, а зараз – інтернет розсилки сувенірів і, звичайно – Діснейленди. Наразі подібна продукція та мерчандайзинг приносять концернові аж цілих 3,2 млрд. доларів на рік – це без врахування власних крамниць та Діснейлендів.

Великий крок від тих 400 доларів за шкільні зошити, чи не так?

До 90 дня народження своєї суперзірки концерн Діснея також запустив свою велетенську маркетингову машину. Перш за все, тому, що право власності на торговельну марку "Міккі Маус", за американськими законами, закінчуються через 5 років. Музей в Нью-Йорку, двогодинне гала-шоу на телеканалі ABC, гігантська вечірка одночасно в усіх Діснейлендах, співпраця з дюжиною культових дизайнерів моди, більш ніж 30 книжок до теми – це лише окремі епізоди цього величезного святкування. "Маленьке й тоненьке – це не в стилі Уолта Діснея", – коментує свято The New York Times. Це правда, але нинішні свята на честь Міккі, в якого, до речі, у Facebook налічується більш ніж 14 мільйонів фанатів, перекрили все, що було раніше.

Читайте також: Барак Обама розповів, як його вигнали з Діснейленду

Компанія Діснея має докладати титанічних зусиль, аби витримувати конкуренцію з іншими. Популярність нових мультяшних персонажів зростає – скажімо, тієї ж свинки Пеппи.

Але будь-який мультяшний герой має ще сягнути рівня Міккі – він же в нас, як-не-як, фігура історична! А дорослі наразі – навіть важливіші за дітей, тому що саме вони, зрештою, визначають, на що витрачати гроші", – вважає Марті Брохштейн з NYT.

Що ж, навряд чи Міккі Маус має боятися конкурентів. Ця фігура була й залишиться культом. Сьогодні й, певно, ще за 100 років.