Сьогодні насамперед потрібно порушувати питання жіночих прав, дискримінації, насильства та сексизму. Цим речам не місце у сучасному світі. Жінки та чоловіки повинні мати рівні права. Далі LifeStyle 24 розповість про найбільш поширені міфи щодо 8 березня.
Теж цікаво Справжня історія Міжнародного жіночого дня: чи має це свято російське коріння
8 березня – це свято весни та жіночої краси
Насправді це не так. Жінки вже багато років виходять на мирні акції протесту, аби виборювати свої права. Звичайно, ситуація покращилася, але, на жаль, ще є моменти, над якими потрібно працювати. Наприклад, гендерні стереотипи та дискримінація. Ці проблеми досі турбують суспільство.
Саме Радянський Союз зробив з жінки "берегиню домашнього вогнища". Взагалі перестали говорити про рівність та права тоді, коли 8 березня стало вихідним днем. Побажання залишатися красивою та тюльпани – ось такими головними принципами почали керуватися люди.
8 березня – радянське свято
Не радянське, очевидно. Про Міжнародний день прав жінок почали говорити ще у серпні 1910 року. Тоді у Копенгагені пройшла Міжнародна конференція жінок-соціалісток. Більшовики зробили 8 березня державним святом після Лютневої революції, коли монархія Російської імперії зазнала краху.
Міжнародний жіночий день відзначається не лише у країнах, які раніше належали до Радянського Союзу. Адже свято з'явилося також з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН. Його, зокрема, оголосили у 1977 році.
8 березня не потрібне – дискримінації вже нема
На жаль, Україні поки не вдалося досягти повної гендерної рівності. Люди досі керуються стереотипами, які глибоко засіли в їхніх головах. Замість жінки можуть взяти на роботу чоловіка, бо останньому "не потрібно доглядати за дітьми", він не завагітніє, тому не піде в декрет. І так далі, список великий.
Деякі люди досі вважають, що хатні справи – це суто для жінок. Чоловіки ж повинні ходити на роботу, заробляти гроші та забезпечувати сім'ю. На щастя, ситуація з гендерною рівністю не настільки жахлива. Однак існують проблеми, які зависли у повітрі. Тому українському суспільству ще є куди рухатися.