Традиція носити намисто сформувалася ще багато століть тому. Впродовж всієї історії намисто змінювалося за кольором, формою, матеріалом і навіть за способом носіння.
Читайте також Бренд Indposhiv випустив колекцію хустинок з воєнними фото, які пам'ятає кожен українець
Найперші та найстаріші прикраси були з з кісточок овочів, зерен, фруктових плодів. Згодом їх замінили камінні, металеві та скляні намистинки. Ще пізніше намисто почали виготовляти з дорогих природних матеріалів, таких як корали, бурштин, перли, скло, смальта, гранат. Його могли дозволити собі лише заможні міщанські жінки.
Найпоширенішим на всій Україні було коралове намисто. Вони вважалися найціннішими та найдорожчими прикрасами.
Найпопулярніші прикраси в Україні – коралі / Фото з Modeisme
Коралі були різними за якістю, розміром, обробкою та кольорами. Намистинки невеликого розміру коштували дешевше. Їх нарізали у формі маленьких циліндриків. Більші коралі були відповідно дорожчими та продавалися у вигляді овалів чи барилець. Намистинки в намисті укладались більшими діаметром посередині, а меншим – по краях. Привозили корали в Україну з Середземного та Червоного морів.
Це були коштовні речі, які берегли як сімейну реліквію та передавали в спадок. Велике коралове намисто могло налічувати до 25 низок і коштувати, як пара волів або й хата.
Найпопулярніші прикраси в Україні – коралі / Фото з Modeisme
В народі вірили, що якщо жінка здорова, то корали на ній мають червоний колір і гарний блиск, а коли захворіє, то вони біліють і блякнуть. Вважалось, що чим більше коралів на жінці, то її ніяка хвороба або "чари" не візьмуть. Кількість разків коралового намиста на дівчині була різною. Все залежало від статків родини. Заможні дівчата носили до 25 разків. Після 30 років жінка часто відмовлялася від носіння намиста.
Освітні проєкт у сфері моди Modeisme звернувся до музею Івана Гончара щодо надання світлин українок в традиційних образах з коралями на грудях.
Українки в традиційних коралях на шиї / Фото з Modeisme
Українки в традиційних коралях на шиї / Фото з Modeisme