Дідух на Святий вечір: чому українці ставили їх замість ялинок
Зазвичай новорічні та різдвяні свята асоціюються з ялинкою, гірляндами та святковим віночком. Однак, так було не завжди. До XX століття українці не прикрашали будинки всіма звичними та відомими прикрасами, вони прийшли з Європи. Тоді ж як для нас головним атрибутом свят був різдвяний Дідух.
Дідух – один з давніх символів української культури. Це різдвяна прикраса з останніх зібраних на полі колосків, яка має вигляд перевернутого снопа, що складається з найкращого збіжжя. Також його прикрашали кольоровими нитками, стрічками, квітами, плодами. Наприклад Дідух, прикрашений маком, – до грошей, а звіробоєм – до міцного здоров’я. Українці ставили його на найпочесніше у хаті місце – під образами.
Цікаво 6 січня – Святвечір напередодні Різдва: стародавні традиції та значення вечері
Звідки пішла назва?
Слово Дідух є похідним від іменника "дід", але в українській традиції воно вважається загальноприйнятим як назва різдвяного снопа. Етнографи вважають, що Дідух – це дух діда, й, відповідно така назва пояснюється тим, що в ньому мешкають "душі-духи дідів прадідів". Український науковець Ксенофонт Сосенко трактує значення слова Дідух як "прадід", пояснюючи це тим, що аналогічне в українській мові "татух" означає "той, хто є татом для багатьох".
Як з‘явилась традиція ставити у хаті Дідух?
Існує два пояснення для чого люди ставили Дідух.
Перше, аби відзначити радісну подію, а саме зібраний на полі урожай під час закінчення жнив. Саме тому Дідух і був з останніх зібраних колосків.
А також кажуть, що цей звичай символізує сніп із соломи, а також тепло і затишок. Йосиф закрив снопом із соломи отвір у стіні хліва, де народжувала Марія, бо було дуже холодно. Тому християни застеляли підлогу в хаті сіном на Святий Вечір та ставили у кутку Дідуха.
Дідух на Різдво та Святий вечір / Фото Pinterest
Цікаво 12 пісних страв на Святвечір: що готують напередодні Різдва та яке значення має кожна страва
Символізм
На думку етнографів, Дідух – це стародавній символ предків роду. Оскільки, за стародавніми віруваннями, у снопі знайшли притулок душі предків, люди також називали це місцем перебування духів і вважали, що коли вижата нива, то духи вселяються у сніп, з яким потрапляють в будинок господаря на зиму.
Джеймс Джордж Фрейзер у книзі "Золота гілка" трактує Дідуха як символ урожаю. Антрополог пише, що завдяки збереженню снопа та особливим ритуалам, пов'язаним з його знищенням, урожай переноситься в майбутнє.
Чим відрізнявся Дідух у різних регіонах України?
Найбільша різниця полягала у тому з чого був зроблений Дідух. На Поліссі сніп робили з жита, на Поділлі – із пшениці. Тоді як у Карпатах, бойки і лемки, робили сніп із вівса, а в гуцулів він був з різних видів зернових культур.