Наближається День зимового сонцестояння 2025: дата та історія важливої астрономічної події
- У 2025 році День зимового сонцестояння відбудеться 21 грудня о 17:03 за київським часом.
- Давні культури, такі як слов'яни та германці, мали свої традиції святкування цього дня, зокрема Корочун і Йоль.
Вже зовсім скоро весь світ відзначить День зимового сонцестояння. Це унікальний момент, коли ніч стає найдовшою, а світловий день скорочується до свого річного мінімуму.
До того ж ця важлива астрономічна подія знаменує початок астрономічної зими для жителів Північної півкулі Землі. Детальніше про дату та історію Дня зимового сонцестояння 2025 – розповідає 24 Канал з посиланням на Space.
Вас також може зацікавити Свято наближається: скільки днів залишилось до Нового 2026 року
Коли буде День зимового сонцестояння 2025?
У 2025 році День зимового сонцестояння припадає на неділю, 21 грудня. І настане він рівно о 17:03 за київським часом, зауважує Astro Home Site.
Саме цієї хвилини Земля досягне максимального нахилу своєї осі в бік, протилежний від Сонця, через що мешканці Північної півкулі проживуть найкоротший день у поточному календарному циклі. Що цікаво, світловий день триватиме лише близько 8 годин, але саме ця неділя стане символічною межею, після якої темрява почне відступати.
Попри те, що попереду ще два місяці календарної зими, з погляду астрономії саме з 21 грудня почнуть щодня додаватися дорогоцінні хвилини світла.
Яка історія Дня зимового сонцестояння?
- Свідчення того, наскільки точно наші предки вивчали рух Сонця, збереглися у величних кам'яних спорудах, що стоять уже тисячі років. Одним з найвідоміших прикладів є Стоунхендж у Великій Британії, де головна вісь пам'ятки вирівнюється за лінією заходу сонця саме в День зимового сонцестояння, зазначає History.
- У давніх слов'ян цей період мав свою специфічну назву – Корочун. Так називали і найкоротший день у році, і міфічну істоту, яка "вкорочувала" світло, занурюючи світ у темряву. Однак на зміну Корочуну одразу приходила Коляда – свято народження нового Сонця. Щоб допомогти йому набратися сили, люди приносили в оселю Дідуха – сніп пшениці, що символізував зв'язок з предками та майбутній добробут.
- Не менш важливим був цей час і для германських народів, які святкували Йоль. Саме звідти до нас прийшла традиція прикрашати оселі вічнозеленими рослинами – падубом та омелою, які втілювали життя, що не вмирає навіть у люті морози. Одним із головних ритуалів було спалювання "йольського поліна". Так, величезний шматок дуба мав повільно горіти в печі протягом 12 днів, а його попіл потім зберігали як оберіг на весь наступний рік.