Сьогодні Росія знову проводить навмисний геноцид українців так само як і під час Голодомору 1932 – 1933 років та двох штучних масових голодів 1921 – 1923 і 1946 – 1947 років. Ці трагічній події повторюються, тож нам дуже важливо вшановувати пам'ять жертв сталінського режиму. Геноцидні практики, які росіяни знову застосовують проти українців, мають лише одну мету – знищити українську націю, пише 24 канал.
Читайте також Варто бути обережними: як говорити з дітьми про Голодомор
Історія Голодомору 1932 – 1933 років
За різними оцінками кількість жертв Голодомору 1932 – 1933 років коливається від 3 до 7 мільйонів осіб. Точних цифр немає через те, що Радянський Союз намагався приховати правду про геноцид українців. Також страшні обставини злочину проти українців роблять неможливим обрахування точної кількості смертей невинних людей, які були викликані голодом.
Голодомор відбувався по всій території радянської України, а також на Поволжі й Кубані, де в той час проживали українці. Згідно з демографічними даними найбільше українців загинуло на території сучасних Київської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської, Чернігівської, Житомирської, Одеської й Вінницької областей.
Історія Дня пам'яті жертв голодоморів / Фото "Музей Голодомору"
У 1932 році Радянський Союз встановив для України нереальний план до виконання по заготівлі хліба. Тоді мова йшла не лише про насильницьке вилучення всіх запасів зерна і пшениці, а й інших харчів, одягу й майна. Все це забирали як штраф за невиконання наказів. Також відбувалася масова блокада сіл та цілих районів.
Боржників записували до так званих "чорних дощок". Фактично для людей це означало лише одне – смертельний вирок. Оскільки у ті населені пункти не завозили товарів, все майно конфіскували, а їхнім жителям заборонялося покидати межі селища.
У серпні 1932 року з'явився "Закон про 5 колосків". Через те, що селяни у яких все забрали й вони не мали що їсти, розкрадали кооперативне та колгоспне майно. За порушення закону людей розстрілювали, винним був кожен, хто взяв до рук хоча б кілька колосків пшениці із колгоспного поля.
90-та річниця Голодомору 1932 – 1933 років / Фото з відкритих джерел
1933 рік поставив українську націю на межу виживання. Голод не був наслідком засухи, неврожаю чи стихійного лиха, він став результатом цілеспрямованої політики тоталітарного комуністичного режиму. Комуністи створили такі умови для українців, що вони були несумісними із життям. Через те, що СРСР бачив велику загрозу в антикомуністичних настроях свідомих українців й у великому спротиву тоталітарній політиці, Сталін вирішив позбутися масових протестів за допомогою штучного голоду й таким чином упокорити українців.
Керівництво СРСР замовчувало та приховувало факт тотального голоду та масових смертей українців. Не було навіть жодної офіційної згадки про цю трагедію. Комуністична влада свідомо дезорієнтувала світову громадськість, а Сталін заперечував голод в Україні й відмовлявся від будь-якої допомоги від світових неурядових організацій й закордонних українських спільнот.
Вшанування пам'яті жертв голодоморів
Після здобуття своєї незалежності Україна пройшла великий та довгий шлях по відновленню національної пам’яті про Голодомор геноцид українського народу. У вересні 1993 року в Україні вперше на державному рівні вшанували жертв Голодоморів.
У 1998 році указом президента України був встановлений День пам’яті жертв голодоморів. У 2003 році Верховна Рада визнала Голодомор актом геноциду, а 28 листопада 2006 року парламент ухвалив Закон "Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні", згідно з яким було визнано Голодомор геноцидом українського народу. На офіційному рівні понад 16 країн світу також визнали "Голодомор 1932 – 1933 років" як період винищенням української нації.
День пам'яті жертв голодоморів / Фото "Український інститут національної пам'яті"
Український інститут національної пам'яті опублікував інформаційні матеріали щодо цьогорічних заходів, адже 26 листопада 2022 року 90-та річниця Голодомору 1932 – 1933 років. Інформаційна кампанія проходить під гаслом "Пам'ятаємо. Єднаємося. Переможемо".
Щороку, вшановуючи пам'ять загиблих від Голодомору, українці запалюють свічки біля меморіалів і у своїх домівках. Ці вогники символізують вияв скорботи за загиблими, віру в перемогу України та готовність докласти зусилля, щоб такий геноцид ніколи ніде не повторився.