Тактовна та звукова комунікація з дельфінами в медицині має назву дельфінотерапія, повідомляє 24 канал. Метод лікування, який нібито допомагає внормувати емоційний стан людини, краще концентрувати увагу та зняти напруження. Поки дослідники намагаються довести недієвість цієї терапії, дельфінарії розгортають щоразу ширшу рекламну кампанію та кричать з телеекранів, радіо та соцмереж про блискавичні результати. А "статистика" оздоровлення на різних форумах подекуди показує 90% ефективність.

До теми Дельфінотерапія не лікує, – Супрун розвінчала ще один міф

Дельфінотерапія стала магнітом для розчарованих батьків, діти яких страждають від аутизму, синдрому Дауна, епілепсії, церебрального паралічу та інших захворювань. Матері та татусі готові платити за все, тільки б стан здоров'я їх дитини покращився. Коштують такі сеанси немало – близько 3 тисячі гривень. Тренери обіцяють чудові результати вже за кілька занять.


Дельфінотерапія / Фото Unsplash

Попри численні спроби дослідити дельфінотерапію, наукового підтвердження ефективності цієї методики досі немає. Одне з таких випробувань організувала група німецьких вчених. Було проведено кілька сеансів з дельфінами для різних груп дітей з фізичними та розумовими вадами. Дослідники зробили висновок, що в більшості дельфіни ігнорують дітей. А ультразвукова терапія впродовж усього сеансу тривала лише 10 секунд.

Інший експеримент організували у центрі Dolphins Plus, що у Флориді. Там вчені записали 83 сеанси дельфінотерапії і після тривалих досліджень встановили, що ультразвуки, які випускаються дельфінами, не досягають навіть мінімального порогу прийнятих для ультразвукової терапії медичних норм.

Автори досліджень, які доводять ефективність дельфінотерапії, часто не розкривають всю картину таких процедур та не описують можливі ризики. До прикладу, дельфіни під час сеансу можуть бути агресивними та завдати тілесних ушкоджень: удари, укуси, зламані ребра та проколені легені. Соціологи також вирішили опитати тих, хто професійно займався із ссавцями. Було досліджено близько 400 людей, і половина з них постраждала від комунікації з тваринами. Також не варто забувати про спільні хвороби людей із дельфінами: кандидоз, сальмонела та інші.

Від чого страждають ссавці у дельфінаріях

Останні роки набуває актуальності тема заборони експлуатації тварин, в тому числі і дельфінів. Ссавці змушені пройти через низку випробувань перед тим, як потрапити у руки дресирувальників. Зоозахисниця організації UAnimals Христина займається питанням дельфінаріїв. За її словами, ще до того, як потрапити в басейн дельфінарію, тваринам доводиться проходити через неабиякі страждання. Вилов і транспортування: на цьому етапі вже гине значна кількість тварин. Адаптація до неволі: цього теж не переживають деякі тварини. Невідповідні умови утримання: прісна вода з хімікатами, тісні басейни, що не дають змоги пірнати на глибину, годування замороженою рибою, що призводить до зневоднення і жорстока дресура – це завдає безповоротної шкоди тваринам.

Дельфіни – дійсно соціальні тварини, але спілкуватися вони мають з собі подібними, чого в дельфінаріях їх часто позбавляють,
– вважає зоозахисниця.


Ефективність дельфінотерапії досі не має наукового підтвердження / Фото Unsplash

Які є альтернативи?

У закордонних медіа часто зустрічаються статті про віртуальні дельфінарії, як альтернатива звичайним. В Україні ж з'явилась іншого роду ініціатива. "Проводять дослідження з використанням дельфіна-робота замість справжньої тварини. Ми не можемо оцінити вартості таких інтерактивних альтернатив – бо у світі не так багато прецедентів їх створення і активного використання. Але ми точно знаємо, що жива тварина коштує дуже дорого", – розповідає Христина.

В Україні, для впровадження таких ініціатив спочатку доведеться зіштовхнутися з "локомотивом" бізнесменів, які заробляють на дельфінах чималі гроші. А чинне законодавство, на жаль, не передбачає відповідальності за використання диких тварин з метою збагачення. Організація UAnimals виступила ініціатором створення МФО "Гуманна країна". Активістка додає:

До цього об'єднання входять депутати-зоозахисники, які працюють над покращенням старих законів щодо захисту тварин та впровадження нових.

Автор: Ірина Бенцак