Не лише освячення води: яких традицій українці дотримуються на Водохреще
Завтра українці святкуватимуть Водохреще. Це свято має ще й інші назви: Хрещення Господнє, Йордан або Богоявлення. До того, як Україна перейшла на новоюліанський календар, його відзначали 19 січня.
Саме 6 січня завершується цикл різдвяних та новорічних свят. У цей день згадується хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. 30-річного Господа охрестив Іван Хреститель. Більше про традиції Водохреща розкаже 24 Канал.
Актуально Головні заборони на Водохресний святвечір: від чого варто утриматися
Традиції Водохреща
За традицією, сьогодні люди збираються за сімейним столом, щоб відсвяткувати Святвечір. У цей день потрібно дотримуватися посту, а починати вечеряти, коли на небі з'явиться перша зірка. Господині готують лише пісні страви: кутю, рибу, вареники.
Святити воду можна як 5, так і 6 січня. Вважається, що вона володіє цілющими властивостями. Хрещенську воду потрібно тримати у будинку біля ікон протягом року.
Люди набирають свячену воду у церкві або у водоймах, які напередодні освятили. На Водохреще у річках та озерах роблять ополонку у формі хреста. Люди занурюються туди три рази, у воді перебувають декілька секунд та обов'язково хрестяться.
Завтра зранку, на Хрещення Господнє, обов'язково потрібно піти до церкви, щоб послухати службу Божу. Також деякі дівчата 6 січня ворожать на судженого. Хоча церква забороняє проводити цей обряд.
Цікаві традиції наших предків
Раніше на Слобожанщині люди вірили, що в якийсь момент вода на Водохреще стає вином. За легендою, один купець, дорогою на ярмарок, зупинився біля річки, щоб коні змогли напитися води. Однак натомість з'явилося вино. Чоловік набрав його у посудину та поїхав далі. Коли знову вирішив попити, то побачив воду замість вина.
За часів Гетьманщини на Водохреще хлопці з сіл, які знаходилися по сусідству, зустрічалися біля замерзлої водойми та билися на кулаках. Переможець отримував хрест, який зробили з льоду.
На Поділлі та Гуцульщині святили три свічки, які перед тим перев'язували хусткою, стрічкою або намистом. Також до композиції могли додавати калину або сухі квіти. Ці три свічки ще називали "трійцею". Під час літургії її запалювали від церковних свічок. Потім гасили та занурювали в освячену водойму.
Після Водохреща – свято Івана Хрестителя. Однак люди в цей день традиційно поверталися до праці. Знімалася заборона на відвідування корчми та шинку, а жінки могли ходити по воду. Річ у тім, що у період свят їм це не дозволялося.