До Дня вишиванки дизайнерка та знавчиня українського традиційного одягу Дзвенислава Булка-Манько ознайомила LifeStyle24 із тим, які шви найчастіше використовують для сорочок у регіонах країни. Також вона розповіла, чому для національного вбрання обирають той чи інший символ і що він означає, повідомляє 24 канал.
Читайте також День вишиванки: красиві картинки-привітання
Найпоширеніші техніки для вишивання сорочок
За словами знавчині національного вбрання, в Україні нараховують понад 200 технік вишивки: основні та додаткові.
"Серед них є ті, під час яких майстрині використовують два ряди ниток (верхоплут): однією вишивають основу впрокол полотна, а грубшою – зазвичай, вовняною, обплутують стібки цієї основи. Інші ж порушують цілісність матеріалу (виколювання, вирізування, солов'їні вічка), тобто, після їхнього застосування утворюються дірочки. Ще вишивальниці витягують нитки в мережки чи з'єднують деталі сорочки, використовуючи змережування", – каже Дзвенислава Булка-Манько.
Під час вишивання сорочки застосовують основні та декоративні техніки / Галас
"На Сокальщині та Косівщині вишивають, здебільшого, хрестиком, Західне Поділля славиться борщівською вишивкою"
Існує умовний поділ регіонів України за вишиванками, які вони виготовляють. Однак, як вважає експертка, лише для однієї сорочки умільниці могли використовувати і досі використовують навіть два десятки технік!
"Тому ми не можемо стверджувати, що шов є визначальним у тій чи іншій частині країни. Хоча, наприклад, на Сокальщині та Косівщині вишивають переважно хрестиком з геометричним орнаментом, також у межах Гуцульщини використовують низинку. А на Київщині й Чернігівщині найпоширенішими з декоративних технік є лиштва та вирізування. Західне Поділля ж у нас асоціюється з борщівською і заліщицькою вишивками (верхоплут, колодочки, кафасор). Буковина характерна циркою в поєднанні з лічильною гладдю", – пояснює Дзвенислава Булка-Манько.
Серед домінантних вишивок на Західному Поділлі – борщівська /Pinterest
Орнаменти на українських вишиванках
Наші предки недарма "поселяли" на вишиванку певні символи. Так вони виражали, чого саме хочуть попросити в сил природи чи Бога. "Серед найпоширеніших зображень, які майстрині вишивають на рукавах та комірах сорочки, є коло, сварга, ромб, рожа (ружа) та берегиня, що символізують відповідно сонце, домашнє вогнище, плодючість, чоловіче й жіноче начала. Часто вишивають ще квіти, птахів і баранячі ріжки", – розповідає знавчиня українського традиційного одягу.
На українських вишиванках часто зображають різні види рожі (ружи) / Pinterest
Ще один із найпоширеніших символів – сварга, який символізує сонце / Pinterest
Такій підбірці зображеного на вишиванках вона знаходить і логічне пояснення: "Ці символи можна зустріти практично на всіх українських вишиванках і не тільки, адже люди хотіли й хочуть того ж: здоров'я та родючості", – каже Дзвенислава Булка-Манько.
Які існують прикмети і забобони під час вишивання
– Починати вишивати сорочку треба в четвер зі спокійним серцем та чистими руками. За давніми віруваннями, варто навіть постити день перед вишиванням та приступити до сакрального процесу після молитви.
– Не можна вишивати сорочку в п'ятницю та неділю. Від вишивання не буде жодної користі, а лише шкода.
– Будь-яка вишивка вбирає в себе настрій та енергетику людини, яка її творить. Тож, якщо ви бажаєте добра людині, якій хочете подарувати свій витвір – завжди перебувайте в гарному настрої та відчувайте позитивні емоції.
– Якщо сорочка вишивається з метою посилення чогось (багатства, любові, успіху), то її треба вишивати на зростаючий Місяць. У протилежному випадку, коли людина хоче від чогось позбутися (хвороба, страхи, бідність), то треба вишивати на спадаючий Місяць.
– Вважається, що виріб вишитий в один день від світанку до заходу сонця – набуває особливої оберегової сили. Такий рушник може відвести стихійне лихо, вилікувати від смертельної хвороби та захистити від нечистої сили.
– Якщо у вишивальниці є дочка і вона хоче, аби її дитина в майбутньому жила щасливо та благополучно, рекомендовано вишити на сорочці зображення жіночої фігури з піднятими руками. Це найсильніший слов'янський символ Берегині, яка залишається надійною жіночою берегинею-захисницею.