7 серпня, 16:21
2
Оновлено - 18:30, 7 серпня

Загадка останніх колосків: навіщо українці залишали на полі Спасову бороду і що це таке

Закінчення жнив для українців завжди було магічним періодом подяки землі та природі за зібраний хліб. Щоб віддячити за поточний урожай і закласти основу для наступного, на полі обов'язково залишали нескошені колоски. Цей давній обрядовий елемент отримав у народі влучну назву Спасова борода.

Завершуючи жнива, українські женці ніколи не вижинали поле до останньої стеблини. На краю ниви обов'язково залишали невеликий оберемок незжатих колосків, який витончено перев'язували червоною ниткою, прикрашали польовими квітами та короткими стрічечками. Через візуальну схожість із бородою цей обрядовий пучок назвали Спасовою бородою, хоча в окремих регіонах України були й інші назви – Божа, Волосова чи Іллєва борода.


Спасова борода на полі / фото з Pinterest

Цей ритуал мав глибокий символічний зміст. З одного боку, це була своєрідна польова подяка за зібраний урожай, а з іншого – магічне закладання родючості на майбутній рік. Для цього з кількох колосків прямо на місці вибивали зерно, висівали його між стеблами "бороди" та говорили певну магічну фразу.

Роди, Боже, на всяку долю – і на бідного, і на багатого, 
– приговорювали українці.


Як українці задобрювали польового духа / Фото Freepik

Зрізати цей оберіг заборонялося: його залишали зимувати в полі аж до весни, щоб під час першої оранки приорати разом із землею. Етнографи зазначають, що обряд має давнє дохристиянське коріння. У давнину цей пучок також називали "перепілкою", "козою" або "цаповою бородою". 

Пташина назва виникла через те, що залишене зерно навесні й узимку доїдали птахи. Назва "коза" пов'язана з віруваннями в польового духа, який у народній уяві часто набував образу цієї тварини й знаходив собі останній прихисток у незжатому колоссі.

Окрім Спасової бороди, з польовим духом пов'язаний і останній сніп, який уже забирали з ниви до хати. Його урочисто освячували на Спаса, ставили на почесне місце під іконами та зберігали до зимових свят, коли він ставав головним символом добробуту – Дідухом.

Пов'язані теми: