Справа у тому, що токсична потреба у віртуальних фідбеках штовхає людей робити дурниці або відверто цинічні речі у реальному житті.
Читайте також: Соцмережі, зміна клімату, вбивство тварин: промовисті ілюстрації про сучасні проблеми людства
Так, німцю набридло спостерігати, як сотні туристів і туристок роблять недоречно веселі, кумедні, потішні фото у меморіалі пам'яті жертв Голокосту у Берліні – у комлексі, який збудували, щоб не забувати про 6 мільйонів закатованих людей під час Другої світової війни.
У меморіальному комплексі встановлено 2700 бетонних плит // Shutterstock
Шапір знайшов у соцмережах десятки знімків з людьми, які роблять гімнастичні вправи, всміхаються, стрибають, жонглюють, та порівняв їх з документальними з німецьких концтаборів.
Проект отримав назву Yolocaust від сполучення двох слів. YOLO (You Only Live Once) — ти живеш тільки раз; сленгове трактування –слово, яким виправдовуються люди після того, як зроблять дурницю. І Holocaust – Голокост.
Yolocaust був започаткований у 2017 році. Тоді Шапір пообіцяв, що видалить фото, якщо комусь із героїв або героїнь на них стане соромно. Але проект набув такого розголосу, що знімки-порівняння продублювали сотні світових видань. Тож тепер ці світлини гуляють інтернетом як нагадування про токсичність соцмереж у боротьбі між лайками та людяністю.
В Instagram з'явився акаунт, який у своїх Stories розповідає про жахи Голокосту крізь призму однієї людини – 13-річної Єви Хейман. Серіал заснований на реальних подіях. Дівчинка у 1944 році загинула в Освенцимі. Сценарій писали, спираючись на її щоденник. У ньому Єва детально описала своє життя кількох воєнних місяців. Аби зацікавити молоде покоління історією, проект запустили у незвичному форматі – Instagram-серіал. До речі, знімали його у Львові.