"Kingsman: Золоте кільце" – шпигунський бойовик з передозуванням абсурдом

Два роки тому режисеру Метью Вону вдалось зібрати багато позитивних відгуків щодо своєї екранізації комікса про агентів Kingsman. Перший фільм вдало врівноважував жарти і серйозність, лондонського гопника і манірного сноба в одній особі. Історія простого хлопця, якого втягнули в міжнародні розборки спецагентів та злочинців, принесла першому Kingsman найбільший комерційний успіх в кар'єрі режисера. Про те, що нас очікуватиме друга частина, було зрозуміло ще під час перегляду першої. Але чекали ми її не такою.

Читайте також: "Воно приходить уночі": психологічний хорор, який важко назвати страшним

"Kingsman: Золоте кільце" хоч і націлений висміяти голівудські блокбастери, вписується саме в їхні ряди. Фільм забувається одразу після виходу з кінозалу. Вон взяв з першої частини найуспішніші прийоми і спробував ними ж "взяти" глядача вдруге. Це не працює, бо справляє враження вторинності. Фільм копіює сам себе, ох мої очі. І все би непогано, якби не перенасичення трешовим гумором і неадекватом. Кінгсмани більше нагадують Остіна Паверса, а це, зрештою, не те чого чекав глядач.

Ну, дивіться. Божевільна наркодилерша прагне легалізації свого товару, щоб офіційно стати однією з найбагатших і найвідоміших жінок у бізнесі. Її дратує той факт, що бізнес процвітає, але при цьому треба переховуватись десь в глуші і викрасти собі Елтона Джона, оскільки немає змоги потрапити на його концерт. Це важко осягнути здоровим розумом, але вона готує бургери зі своїх підлеглих, шантажує американського президента і щиро заздрить виробникам цигарок і алкоголю, бо їхній бізнес легальний.

В цьому фільмі можливо все: від вилікування кулі в черепі до маячка у, вибачте, вагіні. 140 хвилин абсолютно неадекватної історії вам гарантовано. Під кінець навіть з'являється враження, що це не ти сам платив за квиток, а тебе примусили це дивитись і тепер ти чекаєш коли ж скінчиться мука. Якби хронометраж був не таким великим, а сюр не виривався за межі рамок сприйняття, то це б пішло "Kingsman: Золоте кільце" на користь.

Ох, і Елтон Джон. Бідний Елтон. Він не просто з'являться у фільмі на декілька секунд, він грає повноцінну роль когось поміж заручником і ручним хом'яком божевільної наркодилерші. Він виступає в пустому залі для 1-2 глядачів, він ходить посеред пустих споруд у великому Ніде і посилає в сраку охоронців наркодилерші. Елтон виглядає тут як клоун, але зал кінотеатру від його появи на екрані періодично вибухає сміхом.

"Kingsman: Золоте кільце" можна сприймати по-різному. Він може сподобатись, але, суб'єктивно, стрічка втратила стиль і занадто скотилась в пародію. Це цього ми чекали від кінгсменів. Людину. Формують. Манери. Чи ви самі вже забули?

Читайте також: "Таємний агент": типовий шпигунський бойовик