Слов’яни дуже любили святкувати купальське свято, тож до нього ретельно готувалися. Увечері перед Купалом молодь сходилася біля річки у святковому вбранні – барвистих вишитих сорочках та блузах.
Читайте також Ворожіння на Івана Купала: 15 цікавих способів
Дівчата збирали любисток, нагідки, ромашки та сплітали вінки. Хлопці приносили вербу та закопували її в те місце, де мало відбутися купальське дійство. Разом з дівчатами парубки створювали опудало, яке прикрашали стрічками та квітами. Воно називалося Мореною.
Із соломи робили Купала. Його одягали в сорочку та ставили поруч з Мореною. Навколо них дівчатка у вінках танцювали та співали, грали в ігри та залучали до цього дійства хлопців. Веселилася не лише молодь, але й дорослі, адже купальський вогонь очищував від всього поганого, тож всі хотіли брати участь у святкуванні.
Святкування Івана Купала в 1970-х роках / Фото з "Автентична Україна"
Після перестрибувань через вогонь хлопці починали топити Купала, а дівчата ворожили: пускали свої вінки на воду, і по тому, як саме він пливе – визначали, що їх чекатиме в наступному році.
Святкування Івана Купала в 1970-х роках / Фото з "Автентична Україна"
Існує повір’я, що вночі на Івана Купала, рівно опівночі золотим цвітом зацвітає папороть. І хто знайде її та зірве цвіт – побачить скарби під землею та почує голос тварин. Але цвіте папороть одну мить, і знайти її дуже важко. Кажуть, що цей цвіт бережуть русалки, домовики та відьми, а це відлякує навіть найсміливішу людину.
Кадр з фільму "Вечір напередодні Івана Купала" / Фото з Vogue
Існує легенда, що колись один пан таки знайшов цвіт папороті. Він так блищить, як вогонь, що аж очі не витримують. Заховав чоловік папороть за пазухою та почав викопувати скарб, як йому з’явився хтось у капелюсі. Це була нечиста сила. Він перехрестився, помолився, і нечисть згинула, а бідний забрав собі скарб.
В давнину ворожки голими йшли до річки і криниці по воду. Казали, що непочата вода на Івана має цілющу силу. На ній зливали віск та кропили худобу, якщо та заслабала. В ріці в той день купалися лише ті, хто мав хвороби.
Предки вірили, що в купальську ніч ходять відьми доїти корів, тож господарі ставили у стайні осечину, яка оберігала житло від нечистої сили. Також казали, що в цю ніч можна побачити русалок.
В Іванів день всяке зілля набиралося незвичної сили, тож зривали його для чарів. Щоб привернути до себе милого, дівчата збирали цвіт конюшини, змішували з медом та варили. Одна ложечка приворотного зілля здатна була приворожити парубка.
Про давні звичаї на Івана Купала розповіла у своїй книзі "Шуткова неділя" завідуюча історико-краєзнавчим музеєм Люба Василечко.