Коли в Україні відзначатимуть Масницю у 2024 році: чи має свято російське коріння

18 лютого 2024, 11:00
Читать новость на русском

Масниця – це слов'янське свято, яке відзначається за сім тижнів до Великодня. Воно не має фіксованої дати, тому перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар ніяк не повпливав.

У 2024 році українці розпочнуть святкувати Масницю 11 березня, а завершать 17 березня. Більше про свято розповість LifeStyle 24

Важливо Православний календар на лютий 2024: які релігійні свята відзначатимемо по-новому

Історія Масниці: чи має свято російське коріння 

Цікаво, що Масниця має багато назв. Зокрема, йдеться про такі: Масляниця, Бабське свято, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Запусти, Сиропуст, Пущення, Масляна та Загальниця. Вважається, що це свято символізує зустріч зими з весною. Крім того, воно ділиться на дві частини. З понеділка по середу, на Вузьку Масницю, можна працювати. А з четверга по неділю, на Широку Масницю, потрібно влаштовувати гучні гуляння, вечорниці, кататися на санках та веселитися. 

Важливо зазначити, що українцям варто вживати саме назву Масниця. Адже Масляною свято називають у Росії. Зокрема, таку назву воно отримало у 1960 роках. Саме тоді радянська влада вирішила відзначати цей день. Тому Масниця має трохи російського коріння. Однак свято з'явилося ще у язичницькі часи, а найбільшої популярності набуло на території Київської Русі. 

Масниця в Україні / Фото "Етнохата"

Давні традиції Масниці

Традиції Масниці передалися ще від наших предків. Цікаво, що кожен день має свої особливості. Наприклад, раніше у понеділок люди з'їжджали на санках з крижаної гірки. Чим далі вони їхали, тим більшим мав бути врожай. 

  • У вівторок хлопці та дівчата влаштовували "загравання", тобто весело проводили час та куштували смачні млинці. 
  • Середу ще називали "ласункою". Адже у цей день жінки готували багато страв, а ввечері накривали великий стіл. 
  • Четвер отримав назву "розгуляй". Бо в цей день люди починали ввечері розважатися, зокрема співати та танцювати, а закінчували на світанку. 
  • У п'ятницю зять повинен був обов'язково запросити тещу в гості та пригостити млинцями. А в суботу рідних приймала невістка. 
  • У неділю, за традицією, люди просили вибачення одне в одного. Адже потрібно було очиститися перед початком Великого посту. Тому цей день і зараз називається Прощеною неділею.