Василь та Валентина познайомилися у метро у Києві. Стус опустив руку на плече майбутньої дружини, й вона звернула на це увагу. Тоді вони ще й гадки не мали, скільки щастя та болю доведеться пережити попереду. Love 24 розповідає їхню історію кохання.
Зверніть увагу Нещасливий шлюб, численні романи й смерть, розділена на двох: історії кохання принцеси Діани
"Пам’ятаю, їхала в метро. Раптом хтось – раз! – опустив руку на моє плече – і побіг далі по ескалатору. Думаю: ще чого? Ну, біжи, біжи. Зійшла вниз, вийшла на перон, уже забула про це. Підходжу до електрички, дивлюся – ходить з книжечкою, читає. Ну, думаю, добре, хай читає. Пішла наперед у якийсь вагон, їду собі. Жила тоді у Святошині. Іду до хвірточки. Озираюся – стоїть, усміхається. Так і познайомилися. Він жив поруч, в Академмістечку, у гуртожитку", – згадувала Валентина.
Спершу не знала, що він – поет
Симпатія між майбутнім подружжям спалахнула з першого погляду. До весілля майбутні закохані зустрічалися майже рік. Спершу Василь не зізнавався, що він – поет. Згодом зробив це дуже романтично – присвятив коханій вірша.
Василь потім зауважував, що саме після знайомства з Валентиною розпочався найщасливіший етап його життя. Згодом поет писав коханій з таборів: "я так тебе люблю, що аж серце болить". Валентину Василь лагідно називав "Попелюшка, ластівочка, Вальочок".
Весілля відбулося у 1965 році. Вже через рік народився син Дмитро.
Валентина Попелюх / Музей Василя Стуса у Facebook
Разом до останнього
Все своє життя Стус боровся за незалежність України. Зокрема, він був шістдесятником та належав до Української Гельсінської спілки. За це радянська влада його вбила. Через "антирадянську діяльність" поет перебував у таборах.
Валентина чекала його, писала зворушливі листи й вірила у майбутню зустріч. На жаль, їй не судилося відбутися за життя.