Відсутність відповідного фактажу стає причиною невтішної статистики. Тільки в США понад 2 мільйони людей заражені інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). А в Україні щороку реєструють близько 400 тисяч випадків таких захворювань, інформує 24 Канал.

Також на тему Як вибрати ідеальний презерватив: покроковий гайд

Щоб підвищити рівень обізнаності в цій темі, розповідаємо про хвороби, що передаються статевим шляхом та метод, який допоможе уберегти себе та партнера від інфікування.

Чим можна заразитися під час статевого акту

Спектр збудників захворювань, які передаються статевим шляхом, надзвичайно широкий. Негативні наслідки для здоров’я можуть спровокувати 22 різні бактерії, 8 вірусів, 3 найпростіші мікроорганізми, 1 гриб і 2 ектопаразити (тобто паразити, що живуть на шкірі). Кожен із них призводить до низки захворювань різного ступеня важкості.

Загалом сьогодні до ІПСШ відносять, як класичні венеричні захворювання (сифіліс, гонорею, донованоз, м'який шанкер, лімфогранулематоз венеричний), так і нові інфекції, що передаються переважно статевим шляхом (хламідіоз, трихомоніаз, мікоплазмоз). Крім того, в результаті статевого контакту передаються численні віруси:

  • ВІЛ;
  • гепатит B і С;
  • цитомегаловірусна інфекція;
  • генітальний герпес;
  • папіломавірусні інфекції;
  • генітальний контагіозний молюск.

Багато хто думає, що "підхопити" ці хвороби можуть виключно люди низького соціального статусу. Але це далеко не так. Без бар’єрного захисту ризику піддається кожен. Тож навіть, якщо партнер переконує у відсутності будь-яких захворювань, краще перестрахуватися. Тим паче, що симптоматика на перших етапах малопомітна, тож людина може навіть не здогадуватися про свій діагноз та при цьому заражати статевих партнерів.


Бар'єрний захист – найпростіший спосіб уникнути тривалого лікування / Фото Shutterstock

Першими сигналами, що варто звернутися за фаховою допомогою, є уретро-генітальні виділення, язви на статевих органах та біль в області живота, які проявилися через декілька днів чи кілька тижнів після статевого акту із новим партнером.

Та навіть при цих симптомах панікувати не варто: вчасний візит до лікаря збільшить шанс вилікувати класичні венеричні захворювання, а також хламідіоз, трихомоніаз, контагіозний молюск, педикульоз та коросту. Однак при пізній діагностиці, хронічному перебігу та розвитку ускладнень, загроза цих станів посилюється, а лікування – стає тривалішим та дорожчим.

Значно небезпечнішим є вірусні ІПСШ, які вважаються невиліковними. Їхня терапія спрямована виключно на ліквідацію проявів захворювань та досягнення ремісії. Збудник хвороби в цей час залишається в організмі та в разі ослаблення імунітету провокує загострення. Якщо ж вчасно не отримати допомогу, інфекція може прогресувати, вражаючи внутрішні органи (сечовий міхур, простату, сечоводи, нирки тощо).

Як захиститися від ІПСШ

Презерватив – надійний засіб контрацепції, здатний суттєво знизити ризик зараження або поширення ІПСШ при вагінальному, оральному, анальному та безпенетраційному статевому акті. Такі поширені види контрацепції, як перерваний статевий акт чи протизаплідні препарати, не захищають від ЗПСШ.

Вони бувають чоловічі та жіночі, але останні не так широко поширені, а їхній вибір – обмежений. А ось чоловічі презервативи доступні кожному. Їх роблять з різних матеріалів, а різномаїття розмірів та додаткових функцій допоможе підібрати для себе ідеальний варіант.

Наскільки ефективні презервативи

Презервативи не дають спермі та вагінальному мастилу контактувати один з одним. Відтак цей вид контрацепції запобігає обміну виділеннями та інфекційними агентами. Таким чином презервативи є надійним захистом проти захворювань, що передаються статевим шляхом та небажаної вагітності. Однак, навіть при цьому важливо пам'ятати, що жоден засіб контрацепції не гарантує 100% захисту.

Щоб не знизити ефективність виробу, надягати їх потрібно до моменту проникнення. Окрім цього під час одного статевого акту важливо використовувати тільки один презерватив.

Під час тривалого статевого акту рекомендується міняти презервативи не рідше ніж один раз на 30 хвилин, оскільки тривале тертя може призвести до його розриву та використовувати додатковий лубрикант. Також необхідно замінювати презерватив під час переходу від одного виду втіх до іншого.

Протизаплідні препарати не захищають від ЗПСШ / Фото Shutterstock

Ризики існують і при неправильно підібраному презервативі. Якщо контрацептив порвався і сперма потрапила всередину – це привід звернутись до лікаря-гінеколога чи венеролога. Зробити це слід у перші 72 години після статевого акту. Окрім цього, існують швидкі тести на ВІЛ і сифіліс, які може провести сімейний лікар.

Також, щоб мінімізувати ризики, важливо не забувати про профілактику, а саме:

  • вакцинуватися проти ІПСШ;
  • відмовитися від шкідливих звичок;
  • уникати випадкових незахищених статевих зв'язків;
  • проходити своєчасний скринінг ІПСШ.

І головне, навіть за умови, що кожен із партнерів вважає себе повністю здоровим, важливо пам’ятати про презервативи. Адже думка про те, що презервативи не потрібні тим, хто не має симптомів ІПСШ, – лише міф. А тому не варто ризикувати своїм здоров’ям, обираючи незахищені сексуальні контакти.