24 канал зібрав книги, які увійшли у короткі списки кращих творів 2020 року за версіями BBC та Всеукраїнського рейтингу "Книжка Року".

Також зверніть увагу Українські фільми 2020 року, за які не соромно

Софія Андрухович. "Амадока" / Фото "Видавництва Старого Лева"

Це – третій роман Софії Андрухович. Він великий, але однозначно вартий кожної витраченої на нього хвилини.

Герой роману, після тяжкого поранення в ході російсько-української війни на Донбасі, втрачає пам'ять. Обличчя його, понівечене травмою, невпізнанне. Особу, через відсутність документів, встановити неможливо. В такому стані його знаходить жінка, яка вважає його своїм загубленим на війні чоловіком і намагається відродити чи принаймні вибудувати наново його пам'ять.

Цікаво Що почитати для різдвяного настрою: 10 книг, які змусять вас повірити у дива

Назва роману відсилає нас до таких парадоксів пам’яті. Амадока, як вказано у рецензії, — найбільше в Европі озеро, "розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення". Власне, навколо пошуку відповіді на питання як зникають великі озера та цілі світи і що залишається натомість, і сплетений сюжет роману.

Його узори утворюють різноманітні картини, об'єднані Часом, Війнами і Пам'яттю. Вони пов’язані між собою, хоча, на перший погляд, існують у різному часі та серед різних вирів подій: АТО, Голокост, Розстріляне Відродження. Всі вони забирали забагато людей, про яких хтось має пам’ятати.

Сергій Сергійович Saigon. "Юпак" / Фото видавництва "Білка"

"Юпак" — це роман про українське степове село. З його особливими, ще не спотвореними надмірною присутністю мобільних та соцмереж, традиціями, діалектом, порядками та звичаями.

"Юпак" – сленгова назва культового мотоцикла Радянського Союзу "Юпітер". Але сама книга не про мотоцикл. Вона про те, яким є життя нормальних пацанів, які жили у селі, коли там з’явився інтернет. Хоча, насправді, нормальні пацани усіх часів чимось дуже подібні між собою.

Автор книги – ветеран війни на Донбасі Сергій Сергійович Saigon – бачив, що ті, хто пішов на війну, сучукрліт не читають. За його словами, "заінтелектуалізувать літературу" і зробити її зрозумілою для вузького кола, а потом нарікати, що вона не надто цікава широкому загалу, "це трошки не то". Він переконаний, що для того, аби українська книжка була успішною, їй потрібна дуже хороша історія (вона ж – оповідь чи story). І він таку історію написав. Живою, неакадемічною мовою. Яка нікого не лишить байдужим.

Також зверніть увагу Що дивитись, читати і у що грати: найкраще у 2020 році за версією підприємиці Ярослави Гресь

Бріттані Барнетт. "Стук опівночі" / Фото Amazon

Ця книга стала кращою у 2020 році за версією Amazon. Це – автобіографічна історія молодої юристки, яка стала однією з активісток боротьби за впровадження реформи кримінального правосуддя у США.

Свою кар'єру вона присвятила роботі над звільненням американців, які відбували довічне ув'язнення за ненасильницькі злочини. Під час студентського стажування в Окружному суді Техасу Барнетт помітила справу Шаранди Джонс. Жінку у 90-х за поширення кокаїну покарали надміру суворо – її засудили до довічного ув'язнення без права дострокового звільнення. Барнетт взялася допомагати Джонс і домоглася її звільнення. З цього почалась історія її успіху. Загалом завдяки їй на свободу випустили більше 40 американців з подібними історіями.

Зараз Барнетт очолює кілька організацій із захисту прав ув'язнених, одну з них - Buried Alive - спонсорує Кім Кардашьян. Вона також заснувала некомерційну організацію Girls Embracing Mothers, яка підтримує дівчат, чиї матері перебувають у в'язниці.

Книга, назва якої Барнетт запозичила з проповіді Мартіна Лютера Кінга, розповідає про її шляху зі світу корпоративної бухгалтерії на поле битви в області права.

Анастасія Леухіна. "Зовсім не страшна книга" / Фото видавництва "Дух і літера"

Анастасія Леухіна, викладачка комунікацій, вирішення конфліктів та переговорів, зрозуміла, що така книга потрібна людям, коли почалась її боротьба із маминою раковою пухлиною.

Ця книга про тих, хто боровся, переміг чи програв у боротьбі за життя із раком. Вона також про тих, хто був поряд, та допомагав пройти цю боротьбу. І вона дійсно не страшна, попри те, що написана на непросту тему. Вона включає реальні історії, на прикладі яких можна зрозуміти, що навіть рак не може забрати той час, який залишається людині, і що кожна людина має право гідно пройти це випробування. Тому що яким не складним не було життя, все ж це життя. "Воно прекрасне. Незважаючи, всупереч і завдяки", - пише авторка.

Ця книга – своєрідна заміна стандартних "тримайтеся" чи "хай усе буде добре". Через історії реальних людей вона показує більшість проблем, що сьогодні є у цій сфері та пропонує для них варіанти вирішення.

Дорж Бату. "Моцарт 2.0" / Фото "Видавництва Старого Лева"

Уявляєте, скільки неймовірних історій могли би статись із великим композитором, якби він раптом опинився у центрі сучасного мегаполісу? От Дорж Бату уявив і подарував Вольфгангу Моцарту друге життя. Яке розпочинається із поліцейського відділку Нью-Йорку. Там Моцарта мають за рядженого туриста, який не дійшов додому після костюмованої вечірки. Та ще і поводиться трохи дивно, і говорить речі, не зовсім сумісні із реальністю.

Історія вийшла легка, дотепна і дуже атмосферна. Як Моцарт буде пристосовуватись до нової реальності та доводити, що він – це саме той геніальний композитор, якого знає весь світ. У ній багато щастя, приводів для роздумів та музики.

Атмосферність посилюється QR-кодами із відеороликами, де сплетені музика Моцарта та краєвиди Нью-Йорку. Музика допомагає прикрасити реальність. Після цієї книги це розуміється особливо виразно.

Вахтанг Кіпіані. "Справа Василя Стуса" / Фото видавництва Vivat

Одна з найпопулярніших в Україні книг останнім часом. Ця робота історика та публіциста Вахтанга Кіпіані про кримінальну справу, життя і смерть українського поета-дисидента Василя Стуса могла би стати однією з багатьох публіцистичних книг, присвячених українських письменникам.

Але колишній "адвокат" Стуса Віктор Медведчук через суд домігся заборони на поширення книги, яка нібито ганьбить його честь, гідність і професійну репутацію. В результаті перший наклад уже забороненої книги розкупили у перший же день, а видавництво Vivat заявило, що додрукує ще тисячі примірників. Включивши до нього рішення суду, який заборонив згадувати ім’я політика Віктора Медведчука як адвоката, який програв справу українського поета в радянському суді.

Більше про це читайте тут Найгучніші скандали в 2020 році: поліцейські-ґвалтівники, ображений Медведчук та інші

Цю книгу варто прочитати і для того, аби розуміти, як минуле формує наше сьогодення, і щоб більше дізнатись про чоловіка, який був занадто яскравим поетом, аби його забути.

Катажина Ґрохоля. "Г’юстоне, у нас проблеми" / Фото "Видавництва Старого Лева"

Цей захопливий і веселий роман польської письменниці Катажини Ґрохолі називають чоловічою версією "Щоденника Бріджит Джонс". Головний герой книги – тридцятидворічний кінооператор Єремія. На початку книги його постійно хочеться назвати бідосею та обійняти. Чоловік втратив роботу, розійшовся з коханою, яку не може забути, не може захистити власне життя від постійних втручань матері. Іноді навіть хочеться плеснути йому по лобі, аби він отямився та навів лад у власному житті.

Але насправді ця книга – значно глибша, ніж може здатись на перший погляд. Головний герой проводить читача шляхом розвитку особистості. Та відкриває новий погляд на серйозні теми - про стосунки з батьками, про дружбу, про розчарування та віру. У вирі безлічі життєвих ситуацій Єремії перестаєш розуміти, чи то сумувати, чи то реготати. Але байдужим до цієї історії залишитись точно не можна.

Кадзуо Ішіґуро. Художник хиткого світу / Фото "Видавництва Старого Лева"

Назва книги – відсилання до техніки класичного японського живопису, яка полягала в зображенні хиткого світу насолод. Головний герой Оно Масудзі розпочинав свою кар'єру як художник саме цього жанру. Але це було давно. Митець постарів і вже не малює. Друга світова війна забрала у нього сина і дружину. Тепер він, мов привид, блукає "кварталами насолоди" своєї молодості та заново проживає свою особисту, суперечливу історію.

Намагання Оно переосмислити її, перемішені із ретельними та дуже живими описами місць, подій та ритуалів, створюють дивовижний ефект присутності. Ніби не читаєш, а опиняєшся всередині картини та починаєш жити поруч із її героями.

Юрій Андрухович. "Радіо Ніч" / Фото видавництва "Меридіан Черновіц"

Ця книга відтворює реальність Революції, яка не перемогла. Не Революція гідності в Україні. А просто якась абстрактна революція десь в якійсь країні. Вона зазнала поразки. Можливо, тому, що втратила свого загадкового лідера.

Це історія про музиканта, героя барикад, революціонера Йосипа Ротського, який через життєві обставини створює нічну радіостанцію "Радіо Смуток". Ротський – музичний герой барикад, який грав мітингувальникам на фортепіано, змушений хоч кудись утікати. Його переслідують режимні спецслужби. Він втратив можливість грати на клавішних інструментах і радіо стає його новим інструментом, через який він може говорити зі світом.

Також зверніть увагу Музичні новинки 2020 року: вибухові хіти українських та зарубіжних музикантів

Цей роман називають найбільш гостросюжетним і ліричним твором Андруховича. І вже точно – найбільш музичним. Він може багато розповісти про музичні вподобання письменника. Музика допомагає створити твору його особливий настрій. У тому числі – буквально. Читачі мають змогу послухати саме ті твори, які вмикає Ротський, за допомогою QR-коду, розміщеного на обкладинці.