Далі жив у період візуальної революції – ширились мистецтво фотографії та кінематограф. Ще підлітком він захоплювався новими технологіями. Оскільки його сім’я була не бідна, то мати навіть потішила сина переносним проектором.
Читайте також: Мистецтво нескінченних ліній: 9 споруд Хундертвассера, які неодмінно треба побачити
У фотографії Далі приваблювали "прямі відбитки реальності". Тому часто мову фотографії намагався перенести на свої картини, зокрема йдеться про мікроскопічні деталізовані елементи на полотнах. Та й сам любив позувати перед камерами.
Сальвадор Далі // Getty Images
А от у кінематографі спробував себе напряму. Коли у 1929 році переїхав до Парижа, то разом із університетським товаришем Луїсом Бунюелем розпочав роботу над стрічкою "Андалузький пес". Зізнаємось – це страшне! По шкірі бігає всяка живність, на фортепіано розкладається труп віслюка, місяць перетворюється на око жінки, яке розрізають лезом і звідти виливається рідина. Бр-р-р! Остання сцена – це не яке-небудь кінематографічне хитрування. Ні, воно, звісно, було, але справжнє око таки різали – тільки не жінки, а мертвої тварини.
Кадри з фільму "Андалузький пес"
Бунюель ходив на покази "Андалузького пса" із каменюками в кишенях – на випадок, якщо після таких провокативних сцен на нього накинеться розлючений натовп глядачів і глядачок.
А у 1944 році знаменитий режисер Альфред Гічкок попросив Далі розробити для фільму "Заворожений" декорації. Також вони разом працювали над епізодом про сновидіння.
Сцена із "Завороженого", створена Сальвадором Далі: відео
Чому мертвий брат "переслідував" Далі все життя, чому художник плював на портрет матері та якою була предсмертна забаганка віртуоза фарсу – читайте у матеріалі 24 каналу.