Старий Новий рік в Україні: які головні традиції свята
Старий Новий рік відзначають у не багатьох країнах світу. Але в Україні його добре знають та святкують. Це відбувається традиційно після Нового року за григоріанським календарем.
Старий Новий рік є досить популярним святом в Україні. Раніше воно збігалося з днем Меланки та Василя, але тепер маємо деякі зміни. Також Старий Новий рік супроводжується певними традиціями. Як виникло свято – розкаже 24 Канал.
Актуально Не лише Різдво та Миколая: як змінилися дати церковних свят на 2024 рік
Історія Старого Нового року
Україна перейшла на більш точний григоріанський календар лише у 1918 році. Це на 350 років пізніше, ніж у багатьох західних країнах. Розбіжність між григоріанським і юліанським календарем була 13 діб.
Саме через цю різницю Новий рік перенесли на 13 днів раніше – у ніч з 31 грудня на 1 січня. Однак, на території України свято відзначали також і за старим стилем, відповідно назвали його Старим Новим роком. Чимало церков продовжували відзначати свята за старим стилем. Все змінилося лише 1 вересня 2023 року, коли Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар.
Тому українці мають два свята Нового року. Спочатку ми відзначаємо свято за григоріанським календарем, а через два тижні – за юліанським.
Коли Старий Новий рік 2024
Оскільки українські церкви перейшли новоюліанський календар, то чимало свят змінили свої дати на 13 днів раніше. Однак, Старий Новий рік не вважається церковним святом, тому його дата залишається незмінною. Тобто, це свято у 2024 році припадатиме на ніч із 13 на 14 січня, як і було раніше.
До цього Старий Новий рік відзначали разом із святом Меланки, що припадало на 13 січня та святом Василя 14 січня. Але за новим стилем ці свята припадатимуть на 31 грудня та 1 січня відповідно.
Традиції на Старий Новий рік
На Старий Новий рік припадало й свято Маланки або Щедрий вечір. Тоді люди накривали багатий стіл вже не з пісними стравами: вареники зі шкварками, млинці з м'ясом, кутя та страви зі свинини. Саме свинина вважалась символом достатку.
Також у цей день було свято Василя. З самого ранку хлопчики та чоловіки йшли з зерном по домівках родичів і друзів посівати. Дівчата не могли це робити. Вони вчили напам'ять засівальний вірш, де звучали побажання достатку, багатства та щастя. А тоді заходили в дім та посівали зерном по хаті. Господарі давали за це гроші або солодощі.
У вечерній час молодь гуртувалась та водила "козу Маланку". Дівчата та хлопці ходили по домівках з щедрівками та побажаннями щасливого Нового року. Чому саме коза? У наших предків коза була символом урожаю. Згодом ця тварина знайшла місце у релігії. Бо за переказами, Діва Марія перевтілила свою дитину, Ісуса Христа у козу, щоб врятувати від переслідувань. Тому згодом коза стала одним із символів Спасителя людства.