Івана Купала є одним з найвідоміших народних свят, яке традиційно припадає на 7 липня, проте його починають святкувати вже ввечері 6 липня.
Читайте також Місячний календар стрижок на липень: сприятливі та несприятливі дні
За старим стилем Івана Купала збігався з днем літнього сонцестояння, тому йому придавали особливого значення. Здавна збереглася традиція в цей день стрибати через багаття, ворожити на майбутню долю та плести вінки, які треба пускати на воду.
На Івана Купала дівчата завжди плели вінки та кидали їх на воду / Фото з Pinterest
Івана Купала – це старослов’янське свято, яке вважається одним з чотирьох головних свят сонячного календаря. Свої витоки Івана Купала бере ще з часів язичництва. Свято символізує народження літнього Сонця – Купала.
Після християнізації Київської Русі 7 липня ще доповнилося ім’ям Іоанна Хрестителя (Предтечі), день народження якого збігся з купальським святом.
Традиції та особливості свята Івана Купала
Святкуючи літнє сонцестояння наші предки проводили різноманітні обряди, ворожіння, які були пов’язані з водою, вогнем і травами. З того часу й повелося на Івана Купала стрибати через багаття, омиватися в річці та пускати вінки на воду, а також збирати цілющі трави та опівночі розшукувати магічний цвіт папороті.
За повір'ям, хто знайде цвіт папороті – здобуде щастя на все життя / Фото з Pinterest
Івана Купала відоме своїми цікавими традиціями та ритуалами. Вважається, що ніч на Івана Купала – магічна, тому в цей час не лише здійснюються мрії, але й є можливість дізнатися свою долю.
Та якщо для одних ця ніч є загадковою та цікавою, то інші бояться Івана Купала, адже віддавна існує повір’я, що цієї ночі розгулює нечиста сила. Саме тому слов’яни розпалювали величезне багаття, аби відігнати злих духів.
Купальське багаття розпалювати мала дівчина або жінка, яка наділена функцією дітонародження, адже вогонь мав запліднюючу силу. Наші предки вважали, що багаття – це сонце-ембріон в утробі матері. Якщо жінка бажала народити дитину, вона носила з собою амулет богині Мокоші. Він давав можливість якнайшвидше народити. На святі мали бути всі дівчата та жінки, щоб мати змогу продовжити рід.
Хлопці стрибали у вогонь, щоб визначити, чи чекатиме на них щастя в наступному році. Вважалося, що хто з хлопців найвище стрибнув, того чекає неземне кохання.
Парубки щосили стрибали через багаття, аби знайти кохання / Фото з Pinterest
Дівчата особливо любили свято Купала, адже за допомогою різних обрядів, вони могли передбачити своє майбутнє.
Головними атрибутами свята вважалася Марена і Купало. За слов’янськими міфами, Марена – це божество, яке морило землю холодом, а людину – хворобами та голодом.
Розпочинали святкування з виготовлення опудала – Марени та Івана Купала. Зазвичай, їх робили з гілок різних дерев та прикрашали вінками. Взявшись за руки дівчата ходили навколо головних персонажів свята, водили хороводи та співали пісні.
Такі гуляння могли тривати цілу ніч. За повір’ям, купальська ніч є найкоротшою, тому слов’яни не спали аж до ранку. Серед основних атрибутів свята було купання на сході Сонця. За давніми віруваннями, такий обряд змиває всі гріхи, хвороби та зміцнює імунітет.
Також зранку дівчата вмивали обличчя росою, аби увесь рік бути здоровими, красивими та рум’яними.
Вночі дівчата пускали вінки, а на світанку – купалися в річці / Фото з Pinterest
