На вулицях монохромної бельгійської столиці з’являється все більше яскравих малюнків. Для приваблення туристів, місцева влада навіть спонсорує створення так званих "правильних" графіті. Місто, серед іншого, фінансує організації, які виступають своєрідними посередниками між владою і вільними вуличними художниками.
Місцеві органи прагнуть розвивати вуличне мистецтво у Брюсселі та спонсорувати деякі ініціативи. І такі організації, як наша, необхідні для реалізації вуличних проектів,
– розповів співзасновник організації міського мистецтва Ніколас Моррел.
Натомість бувалі вуличні художники певні: класичний стріт-арт втрачає свою першочергову бунтарську сутність. Адже десятиліттями графіті вважалось незаконним, і лишень в останні роки здобуло таку масову популярність завдяки легендам жанру – Бенксі і Жану-Мішель Баскія. Тож вільні митці не надто радіють замовним легальним графіті.
Читайте також: У Львові відкрилася виставка художника Юрка Коха
Тим часом, бельгійська влада певна, що через малюнки на стінах можна передавати важливі соціальні меседжі. Адже тисячі людей можуть їх вільно бачити.
І хоч вуличні художники тепер можуть більше не працювати під прикриттям і в темряві, все рівно є ті, хто хочуть бути анонімними та працювати поза законом. Наприклад, на початку року на міських стінах раптово з'явилося багато картин з еротичним та насильницьким змістом.
Деякі з них комунальники ліквідували, але окремі залишилися в центрі Брюсселю, неподалік сумнозвісного району Моленбек. Він відомий тим, що тут жили терористи, причетні до кривавих терактів в Парижі і Брюсселі. Роботи невідомих митців викликали багато суперечок серед бельгійців.
Криваве графіті розміщене перед Моленбеком – ставить додаткові запитання. Ця незаконна робота зуміла підняти дуже жваві, дуже сильні дебати серед громадськості,
– сказав співзасновник Музею вуличного мистецтва Міма Рафаель Круйт.
Але це ще одна ознака еволюції вуличного мистецтва та його довгого шляху від шоку до прийняття.