Британський Vogue помістив на обкладинку фото з Миколаєва та розповів 16 історій біженців

Глянець відійшов від теми моди і травневий номер присвятив саме Україні. В журнал увійшли 16 історій людей, яким довелося залишити свої домівки через збройні конфлікти в різних країнах. Серед цих історій – три розповіді українок, які покинули свої оселі, через війну яку розпочали рашисти.

Читайте також Українский глянець Elle представив щемливу обкладинку з людськими душами у Харкові

"Тільки в тому одязі, який ми носили, ми сіли в фургон і перетнули кордон із Сомалі в Кенію", – розповідає один із біженців.

"Мені ледве виповнилося 16 років, і раптом я опинився в чужій країні. Я став біженцем, а це означало щодня боротися за виживання", – з жахом згадує один із героїв номера.

На обкладинці глянцю зображений Варварівський міст у Миколаєві. Кадр 9 березня зробив французький фотограф Вільям Кео, який понад місяць працює в Україні.

Травнева обкладинка британського глянцю / Фото з інстаграму

У глянці ви знайдете 16 історій людей з різних країн, які розповідають, як стали біженцями. Онлайн-видання Vogue розмістило статтю з заголовком "Бути біженцем залишиться з тобою назавжди".

Для британського видання свої історії розповіли редактор розділу культури Vogue Україна Дар’я Слободянюк, стилістка Ольга Макогон, модель Олександра Супруненко. Всі вони вимушені були покинути свої оселі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

До розповідей приєднався креативний директор бренду Balenciaga Демна, супермодель Іман, кореспондент BBC Ялда Гакім, фотожурналіст Лінсі Аддаріо та багато інших.

Історії біженців у Vogue British

"До 23 лютого цього року я працювала стилістом, керувала ательє та магазином перепродажу у гарному старовинному Подільському районі Києва. О 7-й вечора того ж дня я закрила свій виставковий зал, пішла до спортзали, а потім пішла додому до мого хлопця Сергія в нашу квартиру на іншому кінці міста. Наступного ранку на нас посипалися бомби. Я так і не повернувся, щоб відчинити ці двері. Швидше за все, ніколи не буду", – заявила стилістка Ольга Макогон.

"Існує хибна думка, що люди вибирають бути біженцями, що вони воліють кинути все в пошуках чогось кращого. Ніхто не хоче залишити свою сім'ю, своїх друзів і все, що вони люблять і чим дорожать, щоб ходити протягом кількох днів, з одним одягом на спині, до незнайомої країни і починати все спочатку", – зазначила модель Іман.

"Війна в Україні викликала біль минулої травми, який я носив з 1993 року, коли те саме сталося в моїй рідній країні, і я назавжди став біженцем. Назавжди, бо це те, що лишається в тобі: страх, розпач, усвідомлення того, що ти нікому не потрібен. Але я також зрозумів, що насправді важливо в житті, найважливіші речі, такі як саме життя, людська любов і співчуття", – розповів Демна Гвасалія.

"Моя сім'я втекла з Афганістану в 1983 році вночі, через чотири роки після радянського вторгнення. Мої батьки замкнули свій будинок у центрі Кабула, пообіцявши ніколи не повертатися в країну, яка занурилася у війну, що забрала мільйони життів. Мені було лише шість місяців, і я був прив'язаний до спини матері. Подорож під керівництвом контрабандиста зайняла приблизно 10 днів. Проживши менше трьох років у Пакистані моя сім'я знайшла притулок в Австралії", – згадує кореспондентка BBC Ялда Гакім.