Стати письменником Гемінґвей вирішив ще в шкільні роки, дебютувавши з невеличкими оповіданнями у шкільному журналі. Після школи влаштувався репортером до газети "The Kansas City Star", де завжди був у центрі місцевих кримінальних подій. Багато епізодів, сюжетів, характерів та діалогів з того періоду життя пізніше знайшли відображення у його творах.

Читайте також: Оголосили переможців Пулітцерівської премії 2019 року

Близькі називали його Папою. Він був людиною, життя якої могло стати сюжетом захоплюючої книги: любив котів, у молоді роки займався боксом, був гірськолижником, мисливцем, снайпером, військовим кореспондентом. Заходив у клітки з левами, обожнював сафарі, ловив акул. Пройшов дві світові війни, був поранений, побував в численних аваріях, двох авіакатастрофах та ледь не загинув під час лісової пожежі. Переніс сибірську виразку, гепатит, безліч переломів та струсів мозку. А в результаті покінчив життя самогубством, застрелившись з улюбленої рушниці.

В роковини пам'яті легендарного письменника пропонуємо вам для прочитання підбірку його найяскравіших книг.

1. "І сонце сходить (Фієста)" (The Sun Also Rises, 1926) – твір, який приніс справжній письменницький успіх авторові. Це песимістичний, але в той же час блискучий роман про "втрачене покоління" молодих людей 1920-х, що жили у Франції та Іспанії.

Ернест Хемінгуей
"І сонце сходить (Фієста)" / Instagram / @stary_lev

Автор розповідає про "пропащих" людей у післявоєнному періоді –травмованих і розчарованих, ніби завислих у постійному чеканні. Відчути себе живими вони можуть лише у рідкісні моменти прояву чистої емоції, яку невпинно прагнуть відшукати. Свою гіркоту й зневіру намагаються забути в алкоголі й безладних розвагах, шукають відради на вулицях нічного Парижа, на природі в Піренеях, на боях биків у Памплоні. Їм зостається лише святкувати, поки триває фієста, і щоразу сподіватися нового світанку.

2. "Прощавай, зброє!" (A Farewell to Arms, 1929) – один з найвидатніших романів, який розповідає про кохання під час трагічних подій Першої світової війни.

Ернест Хемінгуей
"Прощавай, зброє!" / Instagram / @stary_lev

Твір багато в чому є автобіографічним — Гемінґвей служив на італійському фронті, був поранений і лікувався в госпіталі в Мілані, де у нього був роман з медсестрою. Захоплива оповідь висвітлює жорстокі реалії війни. Це історія мужності і страху, побратимства, любові та болю. Історія, у якій однаково сильно звучать почуття обов’язку та відчуття "не твоєї війни".

3. "Переможцю не дістається нічого" (Winner Take Nothing, 1933) – збірка оповідань. Це історії не великих перемог, а буденних поразок.

Ернест Хемінгуей
"Переможцю не дістається нічого" / Instagram / @stary_lev

Стисло, різко і влучно Гемінґвей описує світ довкола, помічаючи найменші деталі, передаючи ледь вловимі відтінки почуттів і переживань своїх героїв. Чи то розмова батька з сином, чи у ресторані на вокзалі, бесіди кельнерів біля бару або пацієнтів у лікарняній палаті. Усі ці діалоги спершу видаються простими й буденними. Але саме завдяки ним стирається грань між літературою і життям, між персонажами і реальними людьми.

4. "По кому подзвін" (For Whom the Bell Tolls, 1940) – роман про справжнє кохання і відвагу. Це розповідь про людину, яка вирішила пожертвувати собою, щоб врятувати інших. Це свідчення про війну, на якій процвітають жорстокість і корупція. Дзвін, який звучить для головного героя – Роберта Джордана – символ того, що усі є рівними перед лицем смерті. Герой, що бореться разом з партизанами проти фашистів в Іспанії, за 3 дні проживає ціле життя.

Ернест Хемінгуей
"По кому подзвін" / Instagram / @stary_lev

Основою для роману став особистий досвід Гемінґвея, набутий, коли він працював в Іспанії журналістом. Роман одразу ж здобув популярність, став книгою місяця й був номінований на Пулітцерівську премію. У 1943 році його екранізувала студія Paramount Pictures з Гері Купером та Інгрід Бергман у головних ролях.

5. "Старий і море" (The Old Man And The Sea, 1952) – один з найвідоміших творів письменника. Він був тричі екранізований і відзначений одразу двома впливовими літературними преміями – Пулітцерівською (1953) та Нобелівською (1954).

Ернест Хемінгуей
"Старий і море" / Instagram / @stary_lev

Повість про те, як старий рибалка Сантьяго вирушає далеко у відкрите море. Старий 84 дні виходить у відкрите море з надією піймати Велику рибу — рибу усього свого життя. На жаль, після довгої риболовлі він повертається додому ні з чим. Але головний герой не втрачає надії. Епізод із життя простого кубинського рибалки став світовим шедевром, притчею про натхнення, силу і незламність людського духу та життєву боротьбу.

Автор: Ірина Ковальчук