Він одягав принцесу Монако, легендарну Грейс Келлі, колишню першу леді США Жаклін Кеннеді, неймовірну актрису і свою найціннішу музу Одрі Хепберн, а у 2018 році у сукні від його бренду заміж за британського принца вийшла розкішна Меган Маркл.
Читайте також: Від офіціанта до власника люксового бренду: історія створення Gucci
Юбера де Живанші називають останнім аристократом моди. І він заслужив таке прізвисько не дарма. Вбрання від створеного ним бренду асоціюють ні з чим іншим, як з елегантністю та демократизованою розкішшю. І лише нещодавно, у березні 2018 року, знаменитий модельєр покинув цей світ. Однак йому вдалося залишити після себе величну імперію і всіма обожнювану марку одягу, а також своє ім'я, у яке вкладено особливий сенс. Як Юбер де Живанші боровся за справу серця, а також про його шлях до успіху та визнання – читайте далі.
Ігри з тканинами і серйозні амбіції: як пройшло дитинство маленького Юбера
Здається, історія розпочинається зі слів, які з'являються в біографії модельєрів ніби за замовчуванням. Адже Юбер де Живанші, як і Коко Шанель та Крістіан Діор, також народився у Франції. Але, на відміну від своїх попередників, він жив у маленькому містечку Бове.
У два роки хлопчик став напівсиротою. Батько майбутньої легенди був одним з перших пілотів і більшість часу проводив у небі, яке швидко його забрало. Під час виконання службових обов'язків він загинув. Це стало справжнім ударом для сім'ї, адже матері потрібно було самій виховувати і ростити маленького сина. Найбільшим страхом Беатріс було те, що Юбер піде шляхом батька і захоче стати пілотом. Проте він віддав перевагу земній красі.
Коли хлопцю було 10, мама взяла його з собою на ярмарок, що проходив у Парижі. Великим здивуванням стало те, що найцікавішим місцем для її сина виявився павільйон моди. Хлопець захоплено розглядав роботи відомих на той час дизайнерів і модельєрів, надихаючись на майбутнє.
Однак поклик Юбера до прекрасного не можна назвати несподіваним і дивним, тому що його дідусь був художником, а прадіди – декораторами, які працювали над оформленням знаменитого Єлисейського палацу. Відчуття прекрасного було в нього в крові.
Коли ти бачиш кращих з кращих, Матісса або Пікассо, тебе починають цікавити творчість і гармонія. Так, потроху, виробився мій смак,
– сказав якось засновник успішного бренду.
Попри те, що своїх предків в живих він не застав і не мав з кого брати приклад, з раннього дитинства його цікавили тканини, фактури, фасони, поєднання того, що не з'єднувалося і незвичайні результати. У моменти, коли його ровесники грали в футбол, він обирав для себе інші, цікавіші ігри – складати з клаптиків різних матеріалів щось надто особливе.
І, коли Юберу виповнилося 17 років, він зібрав свою амбіційність, наполегливість і мрійливість в одну сумку і поїхав підкорювати Париж.
Юбер де Живанші / Pinterest
"Народження зірки" або "Нове ім'я Парижа": становлення Юбера Живанші на кар'єрному шляху
Після приїзду в столицю Франції закоханий у моду хлопець вступив в альма-матер художника Ренуара і живописця Моне – Ecole Nationale Superieure des Beaux-Arts (Національна вища школа витончених мистецтв). Навчальний заклад був розташований просто навпроти Лувру. Хіба можна було знайти краще місце на землі для навчання, основою якого було натхнення і творче бачення?
Амбіційний парубок не просиджував штани вдома після закінчення уроків, а одразу вирішив стукати у великі, здавалося б, недосяжні двері. На перших місяцях перебування у Парижі він прийшов у модний дім Balenciaga, де хотів набиратися досвіду. Але йому відмовили через брак навичок, яких він, власне, шукав.
Юбер де Живанші / Pinterest
Стати для мрійника першим вчителем вирішив дизайнер Жак Фат. З часом досвід Юбера Живанші, як і його вміння, збільшувався зі швидкістю світла. Вже незабаром йому почали пропонувати співпрацю досить відомі на той час бренди, серед яких Крістіан Діор (Dior), Elsa Schiaparelli і такий бажаний Крістобаль Баленсьяґа. В одному зі своїх інтерв'ю Юбер де Живанші сказав кілька слів про співпрацю з кутюр'є і про те, що він взяв від нього.
Я навчився цінувати матеріал, структуру тканини, оскільки він краще за всіх в той час знав значущість оксамиту, якісного шовку, льону, мусліну. Незалежно від того, яка саме тканина торкається шкіри жінки, для Баленсьяґи було вкрай важливо, щоб вона була найвищої якості. Другий урок – чим менше модель обтяжена деталями, тим ближче вона до haute couture,
– розповів невеликі секрети Юбер де Живанші.
Вже у 25 років мрійник із Бове здійснив свою дитячу мрію. У 1952 році Юбер де Живанші відкрив ательє на Рю Альфред де Віньї недалеко від Тріумфальної арки. У цьому ж році він представив свою першу колекцію. Попри те, що для її створення модельєр використовував не дуже дорогі тканини, оскільки тоді у нього не було достатньо коштів, вона викликала неабиякий захват у поціновувачів моди.
Як кожен талановитий кутюр'є, Живанші створив кілька речей, які завжди асоціюватимуться з його ім'ям. Саме таке особливе місце у його дебютній колекції зайняла біла блузка з великими воланами і чорними смужками на рукавах. Він назвав її Bettina на честь своєї моделі, яка на той час була його головною музою і завжди була поруч з ним.
Легендарна блузка Bettina від Givenchy / Pinterest
Після випуску колекції, на презентацію якої було запрошено всього 15 людей, про Живанші написало престижне видання New York Times, описавши його як "Зірка народилася", а також журнал Times, анонсувавши його дебют як "Нове ім'я Парижа". Безумовно, це був його заслужений успіх.
Вбрання Живанші не лише почали обговорювати у всьому світі, але й активно купувати. Варто відзначити, що саме Юбера де Живанші вважають засновником вислову "прет-а-порте", бо він неодноразово стверджував, що жінки обов'язково повинні мати можливість придбати вбрання з подіумів одразу, не чекаючи кілька днів.
Прет-а-порте (фр. pret-a-porter, буквально "готове вбрання") – моделі готового одягу, які виробляються великими партіями і в стандартних розмірах. Одяг продається як в маленьких магазинах – бутиках, так і у великих універсальних магазинах.
1953 рік став переломним у житті модельєра. В його спокійне і розмірене життя увірвалася знаменита актриса і відома покорителька сердець Одрі Хепберн. Їх познайомила Гледіс де Сегонзак з метою, аби Живанші пошив розкішну сукню для нової ролі Одрі у фільмі "Сабріна". Як виявилося, смак акторки і Юбера повністю збігався. У них не виникло розбіжностей у роботі і їхня співпраця виявилася чи не найкращим тандемом модельєрів і знаменитостей за всю історію.
Перш за все, Одрі була моїм другом. Для мене вона була втіленням елегантності, витонченості серця, вишуканості та краси. Талант Одрі був унікальним. Але найбільше її відрізняла любов до інших. Тисячі і тисячі дорогоцінних спогадів про неї. Я відчуваю її присутність кожного дня. Ніхто не стане наступною Одрі Хепберн. Її не можна порівнювати з кимось ще. Вона назавжди залишиться іконою,
– такими словами Юбер де Живанші описував легендарну Одрі в інтерв'ю для Vogue.
Сукня, за яку Юбер де Живанші отримав Оскар (фільм "Сабріна") / Pinterest
Тендітна кокетка стала невичерпним джерелом натхнення майстра і надалі він шив вбрання для усіх інших її ролей у фільмах. За сукню, яку кутюр'є створив для Одрі, він отримав свій перший Оскар у 1955 році. Так, появою відділу Givenchy Parfums у вже успішному модному домі Юбер також завдячував своїй музі. У 1957 році акторка заявила, що хоче парфуми, які могли б з точністю відображати її стиль. Так на світ з'явився аромат L'Interdit, що в перекладі з французької означає "заборонений".
Парфум – це візитна картка. Без аромату жінка анонімна,
– стверджував Юбер де Живанші.
Юбер Живанші / Pinterest
У 1973 році модельєр створив першу чоловічу колекцію, яка також стала уособленням розкоші та елегантності. Пізніше він створив по-справжньому чоловічий аромат Gentleman Givenchy, який користувався не меншою популярністю, ніж жіночий. Однак у 1988 році Живанші був змушений продати свій будинок моди корпорації LVMN. Причиною цього стали зміни, які вносили в сучасну моду, як сказав Юбер, "провокацію і шокування, але аж ніяк не мистецтво". Протягом семи років представники організації керували художньою частиною модного дому.
У 1993 році життя Юбера де Живанші поділилося на "до" та "після". Одрі Хепберн, яка була його натхненням, радістю і мотивацією творити, померла 20 січня від раку шлунка. Модельєр готувався до цього дня, адже знав про її діагноз, але пережити це горе і продовжувати творити неповторні речі йому так і не вдалося.
У 1995 році він продав модний дім Givenchy. Протягом кількох місяців його очолював дизайнер Джону Гальяно. Однак його бачення моди було кардинально іншим, ніж те, яке заклав у ДНК бренду Юбер де Живанші. На заміну Гальяно прийшов Александр МакКвін (Alexander McQueen). До своєї смерті у березні 2018 року Юбер де Живанші жодного разу не переступив поріг власного виплеканого будинку моди Givenchy.
Юбер де Живанші та Одрі Хепберн / Pinterest
