Однак народна мудрість застерігає, що ця безневинна дія може коштувати вам життєвої енергії, а іноді – здоров'я. Про це пише УП Життя.
Не пропустіть Чому вагітним жінкам раніше забороняли стригти волосся: ви могли цього не знати
Чому не можна відповідати на питання "Котра година"?
Згідно з давніми повір'ями, час – еквівалент тривалості нашого життя. Коли ви відповідаєте на запитання незнайомця, то ділитеся з ним своїм часом та віддаєте частинку свого життя.
Особливо небезпечно, коли про час запитують літні люди або ті, хто виглядає хворобливо. Побутує думка, що таким чином вони, свідомо чи ні, можуть підживлюватися енергією молодих та здорових людей.
Водночас велике значення має і саме формулювання запитання. Найбільш підступною вважається фраза: "Ви маєте час?" або "Чи є у вас час?". Відповідаючи на неї ствердно, ви на вербальному рівні нібито погоджуєтеся віддати свій ресурс іншій людині. Народні прикмети наголошують, що слово "так" у цьому контексті може сприйматися як добровільна згода на передавання своєї удачі та скорочення власного віку.
Ще суворіші заборони стосуються вечірнього та нічного часу, адже вважається, що після заходу сонця людина стає більш вразливою до енергетичних впливів, і будь-який контакт з незнайомцем відкриває захисний бар'єр для негативу.
Найбезпечнішою ж відповіддю для забобонних людей вважається фраза про те, що годинника у вас немає або він не працює. Зрештою, вірити у прикмети чи ні – особиста справа кожного. Однак пильність і здорова дистанція у спілкуванні з незнайомцями на вулиці ніколи не будуть зайвими.
Чи можна відповідати на питання "Котра година" / Фото Freepik
Що кажуть у церкві про цей забобон?
- Священник ПЦУ Олексій Мельніченко однозначно спростовує це твердження, називаючи його вигаданим правилом та звичайним міфом. Він зазначає, що подібна заборона не має жодного стосунку до церковних канонів чи християнської віри.
- Якщо хтось цікавиться, котра година, і у вас є можливість перевірити час на годиннику чи телефоні – потрібно просто відповісти.
- Віряни повинні підтримувати один одного, допомагати та підказувати, тому звичайна людська комунікація в храмі є цілком природною і нормальною.