Бойовик, в якому умовний таємний агент нищить півострова за півгодини, біжить з простріленою ногою, рятуючи при цьому випадкову жінку, викликає в частини глядачів щирий сміх. Справедливо. Жінка ще має сказати рятівнику "У тебе кров!", а він назвати рану "лише подряпиною". Десь так згрубша виглядають бойовики, напхані пафосом і зайвою драматургією. "Атомна блондинка" вдало відходить від цієї банальності, але сюжет, на жаль, не дає фільму набрати оборотів чи запам'ятатись.
Також у кіно: "Дюнкерк": війна на суші, у повітрі, на воді та в головах
Якщо дивитись на бійки, які зняті цікаво і оригінально, то "блондинка" – непогане кіно. Для того щоб вбити (чи принаймні сильно покалічити) противника, героїні потрібно чимало часу і багато зусиль. Глядач буквально бачить, наскільки насправді складно тендітній жінці впоратись з здоровезними чоловіками, які мають на меті її вбити. Приємно дивитись бойовик, якому віриш хоч трохи.
Сюжет же відкидає "Атомну блондинку" на багато позицій назад, бо він банальний і важкозрозумілий. Не те щоб він був складним, але в нього навіть не хочеться вникати. Це не той фільм, в якому ти уважно спостерігаєш за сюжетом, вгадуєш що буде далі і сидиш у напрузі до фінальних титрів. "Атомна блондинка" – фільм, в якому ти живеш від бійки до бійки. Інколи ще око зачіпається за картинку на екрані: красиву композицію і яскраві контрастні неонові кольори. В такому стилі знятий весь фільм. Але за картинкою немає ніби нічого. Жодного гачка, який примусить чекати розв'язки. "Атомну блондинку" додивитись хочеться здебільшого тому, що вже купив квиток, ну і "а раптом там кінцівка крута". Не дуже то й крута.
Одна з глядачок підмітила, що після цього фільму дуже хочеться випити горілки. Ні, не для того щоб забутись. "Атомна блондинка" скоріш за все зникне з пам'яті сама по собі вже через декілька днів. Просто горілку протягом всього фільму красиво попиває головна героїня.
Також у кіно: "Людина-павук: повернення домому" – шикарний камбек всім відомого спайдермена у стилі Marvel