Визначні дати 2018 року: річниці винаходів, які змінили історію людства

Журналісти сайту "24" зібрали для вас найбільш значні винаходи, річниця яких припадає на 2018 рік.

Читайте також: Японські вчені розробили інноваційне скло, яке відновлюється самостійно: відео

Зубна щітка

Це той чудо-прилад, без якого не обходиться жоден ранок сучасної людини. Скоро він святкуватиме свої 520 років. Свою історію зубна щітка веде вже мільйони років – прототипом був пучок трави. А вже ближчу версію до сучасної щітки винайшли у 1498 році в Китаї. Вона складалася з бамбукової ручки, прикріпленої до пучка щетинок сибірського вепра, і використовувалася сухою. Поступово щітка набувала широкого розповсюдження за межі Китаю і дійшла ця новинка до Східної Європи при пануванні Івана Грозного. Зубну щітку на той час називали "зубною мітлою" і вона була постійним атрибутом кожного боярина на різних бенкетах. На Західній Європі до такого писку моду поставилися зі зневагою, а її використання вважали непристойністю.

Але в 17 столітті вона таки відвоювала свої позиції і стала поштовхом до створення різних "зубних приладів" як вставні зуби, брекет-системи, порцелянові ковпачки для зубів, що описав в своїй книзі "Дантист-Хірург, або Трактат про зуби" французький стоматолог П’єр Фошар.

Телескоп

До сьогодні існує такий міф, що цей пристрій винайшов Галілей, але насправді, він був одним з тих, хто удосконалював його. Справжнім винахідником був Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярів. Він презентував телескоп, назвавши його "прилад, який бачить речі так далеко, ніби вони поруч" 2 жовтня 1608 року в палаці штатгальтера Моріца Оранського. Але патенту Ліпперсгей не отримав, оскільки такі ж заявки подали Захарій Янсен і Якоб Метіус, в яких конструкції телескопів були однакові.

Вже у 1609 році за удосконалення такого пристрою взявся Галілео Галілей, і в цьому ж році він довів існування плям на Сонці, кратерів і гір на Місяці, обертання Сонця навколо власної осі, а в наступному році відкрив чотири супутники Юпітера. Завдяки Галілею телескоп піддався подальшим вдосконаленням, що зараз дозволяє нам вивчати Всесвіт з усіх можливих для нас ракурсів і є невід’ємною частиною відкриттів щодо походження і життя людини.

Читайте також: Вченим вдалося виростити рослину, що світиться в темряві: захопливе відео

Перша сучасна друкарська машинка

Народження цієї родоначальниці приладів для друкування тексту було 1868 року. Видавці Крістофер Шоулз і Карлос Глліден задумували машинку, яка б друкувала номери сторінок для книг, але під час робити влаштували апарат так, щоб на ньому можна було набирати не тільки цифри, а й текст. Перша версія машинки мала кілька рядів клавіш з цифрами і буквами в алфавітному розташуванні. Але ця задумка була не зовсім вдалою – молоточки з літерами застрявали і зупиняли всю роботу винаходу. Тому Шоулз придумав клавіатуру, в якій букви, що найчастіше зустрічаються, були максимально віддалені одна від одної. Це дозволило скорити частоту залипання і утворення помилок. Друкарська машинка швидко завоювала своїх прихильників і дала поштовх на створення загальновживаної клавіатури – QWERTY, яку використовують у всіх засобах для друку тексту.

Кінематограф

Батьками кінематографу більшість вважає братів Люм’єр, а про справжнього винахідника Луї Ле Пренса, мабуть, ніхто і не згадає. Він надихнувся відкриттями в хронофотографії і вирішив продовжити розвиток цієї галузі. Тому в 1888 році Ле Пренс створює свій перший хромофотографічний апарат, який дав змогу передавати картинку в русі. Він випробував свій винахід, відзнявши кілька кінороликів "Сцена в саду Равндгей" та "Акордеоніст" тривалістю приблизно 1.66 секунд, роль в яких грали його близькі друзі та родичі. Завдяки цьому 16 листопада 1888 року Луї Ле Пренс отримав патент на свою камеру в Англії, Франції та США, яку назвав "LPCCP MkII". Він хотів запатентувати свій винахід у Великій Британії для її реклами в США, але йому це не вдалося – дослідник зник за загадкових обставин, які нерозгадані і досі.

Ксерографія

З винахідником ксерографії є теж певні неоднозначності, як і з попередніми винаходами. У 1948 році в Німеччині винахідник Ейсбен створив свою конструкцію копіювального апарату і заснував фірму з випуску таких ксероксів Develop Corp, не визнавши першості Честера Карлсона. Насправді Карлсон є винахідником ксерографії. До цього відкриття підштовхнула його професія. Він був адвокатом і зміг полегшити собі роботу, винайшовши пристрій для швидкого копіювання документів. Перша ксерокопія була зроблена 22 жовтня 1938 році в імпровізованій лабораторії Честера в готелі Нью-Йорку. Запатентувати свій винахід він зміг лише в 1944 році, адже ксерокс був громіздким і поганив папір, але дійшовши до компромісу, через удосконалення технології в Battelle Institute, він запатентував ксерокс, який спочатку назвали електрофотографією, а пізніше перейменували його на ксерограф через широкий вжиток цього приладу.

Локшина швидкого приготування

Хоча в Японії була розповсюджена тільки рисова локшина, винахідних Андо Момофуку почав експериментувати з пшеничним тістом і створив локшину швидкого приготування завдяки обсмаженню в олії і сушінню.

Датою винаходу такої локшини вважать 1958 рік, коли Андо відкрив свою торгову точку і почав популяризувати свою марку. Спершу локшину продавали в звичайних кав’ярнях і вона не викликали захвату у клієнтів, тому що її ціна була перевищеною, певний час її стали вважати стравою розкоші. Але, за задумом Момофуку, це мала б бути дешева їжа для звичайних робітників, і завдяки своїй торговій точці винахідник довів простоту і дешевизну локшини. Зараз ця страва є спасінням для студента чи офісного працівника, який через брак коштів чи часу не може приготувати собі більш здорову їжу.

Антибіотики

Прийнято вважати, що всі вчені медицини є взірцями чистоти і порядку, оскільки вони працюють в лабораторіях з реактивами. Але ця норма не стосується одного видатного вченого Олександра Фелінга. Саме його безвідповідальне ставлення до лабораторного обладнання і власна вдача нечупари призвели до того, що в 1928 році він зовсім випадково винайшов те, без чого зараз важко уявити сучасну медицину, – антибіотики.

Фелінг вивчав властивості стафілококу, але не все пішло за його планом і вчений вирішив взяти відпустку, але не прибрав після свого невдалого досліду чашки, в яких залишились колонії стафілококу. Повернувшись до роботи, Олександр виявив, що в одній з таких чашок завелися плісняві гриби, які вбили колонії стафілококу. Дослідивши цей гриб, він винайшов бактерію, яка допомогла ефективніше лікувати захворювання. Фелінг поклав початок розвитку і дослідження антибіотиків, які є невід’ємною частиною лікування бактеріальних і грибкових інфекцій.

Штучна хромосома

Люди з давніх часів шукають еліксир вічного життя. Вчені теж цікавляться такою перспективою, і одні з них – Крейг Вентер та Хемільтон Сміт. За їх словами, можливо продовжити життя людини не на вічне існування, а на достатньо довгий термін. Все почалося з того, що у 2008 році Вентеру вдалося створити синтетичні гени, іншими словами – штучні хромосоми. Вони створили гібридний організм, пересадивши гени однієї бактерії в іншу, яка жила і розмножувалася, саме після цього вчені зайнялися синтезом штучної ДНК. Піддослідною бактерією став дріжджовий грибок. Якщо вірити показникам, які вирахували вчені, то подібні досліди з людським геномом дозволили б продовжити життя нашого виду на досить тривалий термін 800-1200 років.

Автор: Валентина Дячук