"Ви завжди будете, мамо, між нас": вірші до Дня матері, які зрозуміють лише дорослі
Традиційно у другу неділю травня в Україні відзначаються одне з найчуттєвіших свят у році – День матері. Люблячі сини і доньки поспішають вітати своїх рідних по телефону або ж особисто, а щоб ці привітання були ще красивішими – пропонуємо добірку проникливих поезій.
Що може розтопити серце вашої матері у такий складний час, як сьогодні – коли навколо багато недуг, неспокою та потрясінь? Саме слова щирої любові, які завжди можна подати у формі вірша вашого улюбленого поета. Ми обіцяємо, що такий "подарунок" обов'язково залишить найкращі емоції у ваших рідних матусь!
Читайте також Найніжніше свято весни: коли в Україні відзначатимуть День матері-2021
Василь Симоненко
В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна…
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили –
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі – сила,
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу –
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.
*****
День Матері 2021: вірші / Фото Unsplash
Андрій Костецький
Можна у світі чимало зробити:
перетворити зиму на літо,
можна пізнати стежки таємничі
та підкорити далеч космічну.
Можна характер свій подолати,
штурмом вершини науки узяти,
можна пройти крізь пустелі та хащі...
Тільки без мами – не можна нізащо:
все найдорожче, що є тільки з нами, –
все починається з нашої мами!
*****
Зверніть увагу Подарунки на День матері: 10 небанальних варіантів, які зворушать матусю
Ірина Мацкова
Минають роки, i ми вже дорослі,
Та не хвилюйтесь Ви, мамо, за нас,
Хоч сивиною вдяглося волосся,
Ви завжди будете, мамо, між нас...
Мамині очі – чисті як небо,
Мамине серце – щире як світ
І приголубить, і вселить надію,
Рідна матусю, де Ви там – мій дім.
В роки війни Ви себе не жаліли
І світлий День наближали щосили,
Біль і страждання – це все пережили,
За що Вам, мамо, низький уклін.
Мамина пісня летить журавлями
Та всім дарує любов і тепло...
Мамині руки ніжно зігріють
І обіймуть, як у світі ніхто.
Добре ім'я Ваше знають повсюди
Ви ж нам були і порадником, й другом,
Віру і правду несли завжди людям,
З Вами були теплі, сонячні дні.
Мамина доля – гірка та солодка,
Мов та калина червона в саду.
Ви – найдорожча у світі, єдина
Рідна матусю, я так Вас люблю...
*****
Тетяна Строкач
Матусенько, голубонько моя,
Лише тобі – весняні пишні квіти!
Немов би світанковая зоря,
Синам і донькам у житті ти світиш.
Матусенько, на скронях сивина,
Лице у зморшках, руки з мозолями...
Та наймиліша дітям ти одна.
Оспівана найкращими піснями.
Матусенько, роки вперед спішать...
Дорослі діти, внуки підростають.
Нехай квітує твій життєвий сад
І родять у нім щедрі урожаї!
Матусенько, прийду на твій поріг,
Вклонюся низько, пригорну до серця...
Твоя молитва - вічний оберіг,
Що крізь віки у душах озоветься.
*****
Цікаво Сюрприз для мами: куди можна поїхати без карантинного трешу
Віктор Геращенко
Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
За здоров’я Богу помолюсь.
Скільки ти зазнала горя й муки
У своєму нелегкім житті!
Я цілую ці дбайливі руки,
Мозолисті, вмілі, золоті.
Хай поля-лани зерняться житом
І вруняться колосом без меж,
Скільки я на світі буду жити,
Ти в моєму серці не помреш!
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
І чомусь ніяк не надивлюсь.
*****
День Матері 2021: вірші / Фото Unsplash
Роман Завидович
Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами:
Це наша мама!
За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого,
Щоб вам здоров'я, силу дав,
Щоб щастя-радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі.
Матуся наша – ангел на землі!
*****
Микола Подолян
Пригощає мати медом, і вином,
І напоєм з липового цвіту.
Ластівки під мамине вікно
Позліталися з усього світу.
Сива мамо,
Ластівко моя,
Пригубіть і ви медку хоч краплю.
Заспіваю вам за солов'я,
Бо коли до вас я ще потраплю.
На ослоні кухлик з молоком
Та хлібина свіжа – щойно з печі.
Сидимо в хатині під вікном,
Хустка прикрива похилі плечі.
Замалий обом великий світ
І солодкий полуничний ранок...
Скільки ж це минуло,
Скільки літ,
Як дорослим я ступив на ґанок?!
Сидимо край столу знов удвох.
Скільки літ!
Не нажились і досі.
Гей, обоє вже срібноволосі,
Тільки серце з серцем: тьох та тьох...
Та очей жаринки ще горять.
Знову рідну хату залишати.
"Ластівки чекають ластів'ят,
А тебе коли мені чекати?"
– Зачекайте, мамо,
Через рік
Прилечу я знову соловейком.
Хто ж бо винин, що в буремний вік
Народились ми обоє, ненько?!
Пригубімо меду і вина,
Вип'єм чаю з липового цвіту...
Ластівки злітають з-під вікна,
Кличуть і мене у повінь світу.
*****
Володимир Мирний
Як ти часто зайнятий лиш собою –
Своїми радощами, своєю любов'ю!
А десь поруч по хаті та ходить мати,
Ладна тебе й диханням зігрівати.
Глянеш нишком – і душу тобі обпалить
Її тиха, натомлена сивина.
То – невдачі твої, і злети, й провали…
Ти молись їй: не вічна ж вона.