Хто така Вірджинія Вулф: Google присвятив письменниці дудл

25 січня 2018, 10:20
Читать новость на русском

Відома британська письменниця Вірджинія Вулф народилася 25 січня 136 років тому. Google присвятив святковий дудл цій важливій фігурі у світовій літературі.

Вірджинія Вулф була однією із найвизначніших постатей модерністської літератури першої половини ХХ століття. Її романи вважаються класичними творами "потоку свідомості".

Читайте також: Померла відома американська письменниця Урсула Ле Гуїн


Дудл на честь 136-річчя Вірджинії Вулф

Почала писати Вірджинія Вулф з 1909 року. Перші її статті вийшли у The Guardian. У 1912-му жінка вийшла заміж за письменника і журналіста Леонарда Вулфа. За 5 років подружжя заснувало видавництво "Хогарт Прес", з якого вийшли у світ усі твори письменниці. Видавництво спочатку не приносило прибутків, але потім стало надійним джерелом доходів родини Вулф. Вірджинія Вулф сама набирала та правила тексти.

Найвідомішими творами Вірджинії Вулф є: "Місіс Делловей" (1925), "На маяк" (1927), "Орландо" (1928) та оповідання "Своя кімната" (1929).

Серед безлічі літературних робіт залишились також листи Вірджинії Вулф до Віти Секвіл-Вест. Вони познайомилися в 1922, Віта спочатку дуже не сподобалася Вірджинії, але потім письменниця навіть закохалася в дівчину. Це почуття разом з образою, зрадами Віти, стали основою роману "Орландо", в якому головний герой перетворюється на жінку.

Читайте також: Що читати довгими зимовими вечорами: підбірка найкращих книг

Письменниця була дуже вимоглива до себе і своїх робіт, переписувала романи десятки разів. Перший її нервовий зрив стався в 13 років, коли померла її мати. У дорослому віці Вірджинія кілька разів намагалася покінчити з життям самогубством, вперше – у 22 роки. Одного разу Вірджинія Вулф сказала, що "смерть буде досвідом, який вона ніколи не зможе описати".

В юності Вірджинія настільки боялася людей, що не дивилася нікому в очі і червоніла, коли до неї хтось звертався. Вона хотіла вийти заміж за британського письменника Літона Стрейчі, частково тому, що він був гомосексуалістом і був їй як брат, а не чоловік. А в 27 років письменниця зізналася, що боїться сексу.


Вірджинія Вулф страждала від психічних нападів і кілька разів намагалася вбити себе

З початком Другої світової війни страх за чоловіка, який був євреєм, став причиною повернення нападів і головних болів. Їхній лондонський будинок був зруйнований під час бомбардування. Вулф вважала, що більше не може мучити Леонарда і що без неї йому буде легше. Письменниця втопилася у річці Оуз, неподалік від їх будинку у Сассексі, 28 березня 1941 року, залишивши лист чоловікові та сестрі. Тіло знайшли через два тижні після трагедії.

Передсмертна записка Вірджинії Вулф:

"Мій дорогий, я впевнена, що знову божеволію. Я відчуваю, що ми не зможемо пережити це заново. І на цей раз я не одужаю. Я починаю чути голоси. Я не можу зосередитись. Тому я прийняла єдине правильне рішення і роблю те, що здається мені найкращим. З тобою я була щаслива абсолютно. Ти був для мене всім, про що я тільки могла мріяти. Не думаю, що дві людини могли б бути щасливішими, ніж були ми, поки не прийшла ця страшна хвороба. Я більше не в силах боротися. Я знаю, що псую тобі життя, що без мене ти міг би працювати. І ти зможеш, я впевнена. Бачиш, я навіть не можу підібрати потрібних слів. Я не можу читати. Я просто хочу, щоб ти знав – за все щастя в моєму житті я зобов'язана тобі. Ти був безмірно терплячий зі мною і неймовірно добрий. Всі це знають. Якщо хто-небудь і міг би врятувати мене, це був би ти. Все пішло. Все залишило мене, крім впевненості в твоїй доброті. Я просто не можу більше псувати твоє життя. Я не думаю, що в цьому світі хтось був би щасливішим, ніж були ми".

Цитати Вірджинії Вулф

1. У кожної жінки, якщо вона збирається писати, повинні бути кошти і своя кімната.

2. Хто не говорить правду про себе, не може говорити її про інших.

3. У кожної людини є своє минуле, сховане в ньому, як сторінки книги, відомої лише їй; а її друзі судять лише по заголовку.

4. Гумор — перше, що втрачається при перекладі.

5. Найсильніша позиція — це позиція померлого серед живих.

6. Невже настане час, коли я зможу перечитувати свою писанину, не червоніючи, тремтячи і не бажаючи сховатися?

Читайте також: Як Україна допомогла Марку Твену стати зірковим письменником