У православних та греко-католиків Страсна п'ятниця: чому так називається скорботний день
Сьогодні, 3 травня, у християн східного обряду Страсна п'ятниця. Це найсуворіший день Великого посту, коли люди утримуються від важкої роботи та нічого не їдять, аж поки у церкві не винесуть плащаницю.
Зазвичай всі найважливіші приготування до Великодня віряни завершують у Чистий четвер, аби п'ятницю присвятити молитві та духовному очищенню. Детальніше про цей день розповість LifeStyle 24.
Актуально Найсуворіший день Великого посту: що не можна робити у Страсну п'ятницю
Страсна п'ятниця: що означає
Назва "Страсна п'ятниця" утворилася від латинського слова "passio", яке перекладається як "страждання". Річ у тім, що саме цього дня розіп'яли Ісуса Христа. Такий наказ віддав правитель Юдеї Понтій Пілат. Син Божий спершу ніс хрест на собі, йшовши вулицями Єрусалиму, а помер він на горі Голгофі.
У Господа були учні, Йосип та Никодим, яким дозволили його поховати. Вони забрали тіло Ісуса Христа, яке вкрили плащаницею та віднесли у печеру. Її закрили каменем, а вже згодом сталося воскресіння Христове.
Що роблять у Страсну п'ятницю
У Страсну п'ятницю у церквах відбуваються богослужіння. У Євангеліє сказано, що смерть Ісуса Христа настала о 15:00. Тому саме тоді проводиться вечірня служба, коли й виносять плащаницю. Після цього людям дозволяється вживати хліб та воду. Однак у скорботний день заборонено пити алкоголь, розважатися, святкувати, прибирати у хаті чи наводити лад на подвір'ї. Крім того, потрібно пробачити всі образи, аби не перебувати ні з ким у сварці.