Йдучи на такий фільм одразу налаштовуєшся на найгірше. Що нового може бути в задумці, яка вже заїджена і всім знайома? Точно! Треба завершувати кожен заново прожитий день смертю. Як не дивно, але ця формула працює. "Щасливий день смерті" не сприймає себе надто серйозно, тому дивитись його легко і доволі весело.
Також у кіно: "Ліга справедливості": як вижити без Супермена?
Не вдаючись у деталі сюжету, хочеться підмітити, що вбивство – чудовий варіант для суміші з ідеєю багаторазового проживання одного і того ж дня. "Щасливий день смерті" не хляпає кров'ю з екрану і не показує холодної жорстокості (очевидно, це жага отримати менше вікове обмеження), а зображає хоч і смерть, але розважливу і винахідливу, не обтяжену неприємними оку деталями. Не факт, що це хороше рішення, але мова й не зовсім про фільм жахів – від "Крику" тут лише мала частина. Як би це не звучало, але така смерть веселіша.
Трі, головна героїня, проживає один день десятки разів, але якась невідома сила не дає їй додуматись, що можна не підбирати щоразу інші варіанти поведінки, аби усунути свого вбивцю, а просто повторити хоч якийсь із прожитих сценаріїв, знаючи кроки нападника наперед. Але байдуже на логіку, бо це кіно далеко не найгірше в жанрі.
Паралельно із викриттям особи вбивці Трі встигає переглянути свої погляди на життя, переосмислити бачення світу і поведінку, знайти нарешті нормального хлопця і, зрештою, прожити день, творячи справедливість. Ну окей, цей "ідеальний" день теж довелось перепрожити, так що зусилля були майже марні. Зате висновки, досвід і новий хлопець залишились сталими.
"Сьогодні перший день решти твого життя". Наклейка з цим надписом на дверях кімнати в гуртожитку "мозолить" очі щоранку, але в результаті стає символом того, що змінитись ніколи не пізно. Особливо, якщо у тебе безліч варіантів для дій в умовах абсолютно однакових обставин.
"Коли проживаєш один і той самий день, то починаєш розуміти, хто ти насправді", – каже Трі, ілюструючи свої зміни світосприйняття. Її хочеться підтримати. За цю дівчину починаєш вболівати, хоча схожі фільми зазвичай не викликають багато емоцій до героїв.
"Щасливий день смерті" – трохи бездумне кіно. Так, воно схоже на адаптований для підлітків "День бабака", але цей факт вдало обігрується і не складається враження, що тобі продали знайому історію. Швидше, її живу, енергійну та доволі свіжу на вигляд адаптацію, яку не нудно дивитись. Нічого особливого, але й провальним це кіно не назвеш. Рейтинг на IMDb – 6,6.
Також у кіно: Вбивство у "Східному експресі": суперечлива екранізація пригод Еркюля Пуаро