Тому, побувавши вихідними в місті, що на річці Уж, можу зі сумом сказати, що сезон цвітіння сакур таки минає. Проте не лише у закарпатському центрі зуміли прижитися ці рослини. Де пишні квіти ще можна буде відшукати найближчими днями, хто з іноземців все частіше приїжджає помилуватися рожевим гіллям і взагалі, як ці рослини опинилися на теренах Західної України? Про це ми розпитали у місцевого екскурсовода Ореста Когута.
Оресте, ось уже мало не століття сакура є візиткою Ужгорода. Цей рік не став винятком, адже подивитися на рожево-білий цвіт, переконана, приїхали тисячі туристів. Коли пік цвітіння спостерігали цьогоріч?
Цієї весни сакури в Ужгороді зацвіли вчасно: починаючи зі середини квітня (у Японії початок їхнього цвітіння припадає на початок-середину березня – 24). Натомість декілька років тому, через кліматичні зміни, які зараз спостерігаємо, свої перші бутони поодинокі дерева розпускали вже наприкінці березня. Тому гості, які свого часу приїжджали, аби подивитися на це видовище вкінці квітня, були розчаровані, адже заставали зелені гілки дерев. Взагалі, точно спрогнозувати цвітіння сакури важко. Сказати можу лише те, що цвіте вона недовго, протягом двох-трьох тижнів.
Цвіте сакура протягом двох-трьох тижнів
Із Вашої відповіді розумію, що тим, хто таки спланував свою мандрівку в Ужгород цими вихідними, чи вже в дорозі із надією побачити рожево-білу красу, таки варто завернути в інші місця?
Думаю, що так. Адже у точках, де сакури зазвичай цвітуть пишно, а це – Чеський квартал, Православна та Київська набережні, вже не так рожево, як було, приміром, півмісяця тому. Однак цвітом все ще можна помилуватися у Мукачеві, Хусті, в районі Міжгірщини, що неподалік озера Синевир і водоспаду Шипіт.
А хто відвідує цвітіння сакури найчастіше?
Передовсім, українці. На це вплинув курс долара та євро, відтак багато хто вирішив шукати альтернативний варіант подорожі. Більшає мандрівників зі Словаччини, Чехії, Польщі та Угорщини, не бояться заглянути сюди і англійці, французи та іспанці. Кількома днями раніше Ужгород просто пережив аншлаг гостей! Екскурсоводи навіть не давали ради такому напливові туристів, тому деякі групи гуляли самотужки. Зараз готуємо нові кадри, які б могли нам допомагати наступного року, ознайомлюючи гостей не лише із нашим деревом-символом, а й міською культурою, архітектурою, історією.
До речі, про історію. Як сталося так, що екзотична сакура потрапила в Ужгород? Припускаю, що без легенд не обійшлося…
Правильно мислите. Побутує міф, що дерева японської вишні з’явилися завдяки делегатам із країни вранішнього сонця. Вони їздили у гості до австрійського імператора Франса Йосифа І і везли у подарунок сакури. Оскільки дорога була далекою, японці зупинилися у Мукачеві. Звістка про іноземців миттєво облетіла усе місто, їхньою присутністю вирішили скористатися роми, які навідалися до прибулих і вкрали у них декілька саджанців. Оскільки крадії зрозуміли, що сакура плодів не дасть, то на наступний же день нарекли дерева вишнями-черешнями та продали їх місцевим. Як Ви здогадуєтесь, плодів від японських деревець ужгородці чекають досі (усміхається).
Ужгород пережив аншлаг гостей, які хотіли подивитися на сакури
Якою ж є офіційна версія?
Вона сягає міжвоєнного періоду, коли територія Закарпаття була частиною Чехословацької Республіки. У 1920-их роках чехословацькі інженери розбудовували в центрі Ужгорода новий адмінквартал, використовуючи конструктивізм та функціоналізм. Будівлі цього стилю вони оживляли деревами. І, як згодом виявилося, сакурі вдалося прижитися на землі, що до того була болотистою. Це сталося у 1923 році.
Вздовж набережної з’явилися нові деревця, яких ще два роки тому, коли я відвідала Ужгород вперше, не було. Плануєте розширювати ареал сакур?
Робимо це щороку. Зараз у місті нараховують понад дві тисячі сакур. Лише цьогоріч на Закарпаття привезли п’ять сотень саджанців. Плануємо надалі висаджувати японську вишню вздовж набережної – поповнювати алею сакур, що є найдовшою в Європі, дехто із місцевих садить її у себе вдома, у спальних районах, попит вона має і серед туристів, яким деревця продають.
Відтак, це в сукупності, і додає містові унікального шарму…
Адже ж і саме дерево унікальне: воно не має ефірних масел, тобто не алергенне, своїм корінням не піднімає дорожнє покриття, відтак не створює небезпеки автівкам. А потрапити в Ужгород у час пік його цвітіння – фантастика! Все навколо залите яскравою фарбою, от тут тобі і 50 відтінків рожевого! Фото на фоні них останнім часом зрівнюється зі світлиною на узбережжі моря чи катанням на гірськолижному курорті.
Потрапити в Ужгород у пік цвітіння сакури – фантастика
Якщо ви не встигли намилуватися цвітом сакури, тоді можете ще побачити, як в Ужгороді квітнуть інші дерева. Сезон зараз є для магнолій, японської айви, яблуні Недзвецького та китайської яблуні.
Усі фото: Іванна Федько