За свою більш ніж вікову історію, опера не тільки увійшла в топ найпопулярніших постановок, музичні фрагменти з "Тоски" часто використовуються в кінематографі для супроводу найбільш напружених моментів сюжету. Крім того, попри чітко позначений композитором часовий проміжок, в якому розгортається драма, деякими режисерами робилися спроби помістити головних героїв у часи "розгулу демократії".
На сцені Національної опери, як в музичному, так і в постановочному плані, "Тоска" постала перед глядачами у всій своїй красі в прямому і переносному сенсі. Для виконання головної партії була запрошена солістка опери Людмила Монастирська, яка, успішно виконавши цю роль в Берлінській опері в 2010 році, потім співала партію Тоски в Гранд-опера, Метрополітен опера, Опері Бастилії, а тепер і в Національній опері України.
Постановку "Флорія Тоска" на сцені Національної опери України здійснено за підтримки Посольства Італії в Україні, завдяки чому партію Маріо Каварадоссі (коханого Тоски) виконав відомий італійський тенор Вальтер Борін.
Як тільки оркестр під управлінням диригента-постановника Миколи Дядюри взяв перші ноти, а відкрита завіса надала можливість глядачеві побачити сценічний простір, стало зрозуміло – очікується щось грандіозне. І в цьому чимала заслуга головного художника театру Марії Левитської, яка відтворила на сцені саме той інтер'єр – Палаццо Фарнезе та базиліки римської церкви Сант-Андреа-делла-Валле – в якому згідно з лібрето розгортається трагічна любовна історія. Не зважаючи на помпезне, здавалося б, оздоблення палацу та собору, декорації дуже лаконічно підтримували усі дію, і це безперечне свідчення того, що художник і режисер дійшли абсолютного творчого консенсусу.
Опера "Флорія Тоска" на сцені Національної опери України
Режисер-постановник Анатолій Солов'яненко здійснив постановку опери виходячи виключно з музики й лібрето, і поставив саме ту історію, яка була закладена в основі твору. Не роблячи акцент на політичних перипетіях того часу, на сцені була представлена трагічна історія кохання співачки Флорії Тоски та її коханого Маріо Каравадоссі, яка зрозуміла і сучасному глядачеві.
Пристрасті, які вирують через край в цій опері, вимагають першокласного ансамблю солістів, здатних ці емоції передати, донести до глядача і змусити його співпчувати тому, що відбувається на сцені. Людмила Монастирська, для якої партія Тоски вже стала знаковою, не випадково була запрошена режисером на цю роль – її колоритне драматичне сопрано як найкраще передає любовні страждання головної героїні.
Повною протилежністю Тоски та Маріо виступає цинічний і безжальний начальник поліції Риму – жорстокий барон Скарпіа, якого блискуче зіграв баритон Олександр Мельничук. Володіючи голосом насиченою драматичної фактури, партію Скарпіа співак виконав емоційно яскраво, драматургічно осмислено – справжня драматична партія для цього драматичного баритона.
Хоровий пласт опери невеликий, але фінал першого акту, що завершується храмовою службою з виконанням християнського гімну "Te Deum" викликав захоплення. Ця музична фреска (хормейстер – Богдан Пліш) в опері велично звучить на честь уявної перемоги над Наполеоном в битві з австрійцями при Маренго.
Але все історичне підґрунтя сюжету — це лише благодатний фон для вибуху людських пристрастей та емоцій, а зробити це краще, ніж може запропонувати італійська опера — тим більше такий шедевр Пуччіні, як "Тоска", — просто неможливо.
І якщо говорити про внесок у цей спектакль кожного соліста, артиста хору, кожного музиканта оркестру, і, звичайно, хормейстера та диригента, то оперу "Флорія Тоска" в Національній опері України сміливо можна назвати візитною карткою трупи сьогодення.
Ірина Кузнецова
Читайте також: "Моцарт і Сал'єрі": прем'єра з отрутою