З нагоди Дня жінки згадуємо талановитих, вольових та сильних жінок в історії України. Кожна їхня історія заслуговує поваги та захоплення.

Княгиня Ольга

Ця жінка стала володаркою Київської Русі після смерті свого чоловіка – Ігоря. Як свідчать історичні дані, княгиня була строгою, навіть жорстокою, але розумною правителькою.

Добре відома історія про те, як Ольга помстилась деревлянам за вбивство її чоловіка Ігоря. Відомо, що деревляни кілька разів відправляли до Києва своїх послів, щоб одружити княгиню з їхнім князем Мала. Та княгиня промовисто давала зрозуміти, що не хоче цього. Першого посла Ольга живцем втопила в човні, другого — спалила в лазні. А третьою частиною помсти став її похід до деревлян: київські дружинники спочатку перерізали кілька тисяч деревлян. Далі взяли в облогу місто Іскоростень та в результаті вщент спалили його.

Читайте також: Українські амазонки. Асгарда – відродження унікального жіночого бойового мистецтва

Ще одна легенда, яка свідчить про розум і хитрість княгині, – прийняття Ольгою християнства. Коли вона приїхала Царгород (Константинополь) імператор зауважив її красу, тому вирішив з нею одружитись. Однак, це не входило у плани княгині. Вона сказала, що одружиться з імператором але тільки після того, як прийме християнство. А також наголосила, що хоче аби саме імператор був її хресним татом. Після церемонії, коли володар знову нагадав про одруження вона відповіла: "Чи може дочка одружуватись з батьком?".

Роксолана

Ще одна українка, яка очолила велику імперію, була Настя Лісовська (Роксолана). Історичні джерела доводять – вона була не лише красивою жінкою, а й дуже розумною правителькою та вправним дипломатом і політиком.

Вже перебуваючи в гаремі султана вона почала вчити турецьку мову та читати Коран. А після першої ночі, проведеної з Сулейманом, вона відмовилась від коштовностей, та попросила одного – доступу до бібліотеки. Пізніше це допомогло їй причарувати Сулеймана – адже з нею він міг не лише проводити ніч, але й обговорити важливі політичні процеси.

За 200 років існування Османської імперії проста наложниця вперше стала дружиною султана. Українка стала в Туреччині серйозним політичним гравцем. Вона приймала послів, а султан радився з нею щодо важливих державних справ.

Софія Окуневська

Ця українка стала першою жінкою-лікарем у Австро-Угорській імперії. На той час жінки не могли бути лікарями – їх просто не брали на навчання в університет. Та Окуневська, так би мовити, схитрувала і поїхала вчитись до Швейцарії.

Однак, після повернення з навчання вона так і не змогла отримати практику, адже і у Львові і у Кракові відмовились визнавати її диплом. Роботу вона знайшла лише у Карлових Варах (Чехія), де разом з чоловіком вони відкрили приватну практику.

Та згодом Краківський університет таки визнав її диплом, тож Окуневська повернулась до Львова. Вона також стала першим лікарем у Львові, хто використовував променеву терапію у боротьбі з онкологією.

Окуневська створила також школу акушерів-гінекологів та відкрила перші у Західній Україні курси для сестер-милосердя. А за співчуття до чужого болю пацієнти називали її "святою Софією".

Ольга Кобилянська

Вона була однією з перших феміністок України. Відома українська письменниця закінчила лише 4 класи. Але постійно мріяла про вищу освіту. На той час для жінок це було неможливо. Тож вона почала вчитись самостійно: позичала книжки у братів, прислухалася до їхніх розмов та брала участь у дискусіях. В цей період Кобилянська почала цікавитись жіночими правами та проблеми емансипації.

Далі Ольга Кобилянська активніше долучається до феміністичного руху на Буковині, зокрема, вступає до "Товариства руських жінок на Буковині". Пізніше вона заснувала ще одне жіноче товариство "Кружок українських дівчат".

Учасниці цих рухів порушували питання про тяжке становище жінки середньої верстви та виступили за рівноправність жінки й чоловіка.

Межи моїми ровесницями і знакомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. Їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут уже все кінчалося. Мені хотілося більше. Мені хотілось широкого образовання, і науки, і ширшої арени діяльності,
— написала Кобилянська у автобіографії.

Свої феміністичні ідеї письменниця втілювала у творах. Чимало з її головних героїнь – це образи освіченої молодої дівчини ("Людина", "Царівна", "Вальс Меланхолійний" тощо).

Олена Казимирчак-Полонська

Українська астроном, вчена, чиєю теорією досі користуються при запуску зондів в космос.

Вона вчилась у Львівському університеті, але згодом перебралась до Варшави, де досліджувала рух комет.

В 1941 році, під час окупації Львова, астроном, ризикуючи власним життям, врятувала польських офіцерів. Вона робила їм посвідчення стажерів Львівської обсерваторії, щоб вони могли покинути місто.

Основні роботи Казимирчак-Полонської присвячені вивченню руху комет, зокрема еволюції їхніх орбіт. За це вона отримала чимало відзнак та нагород, зокрема, найвищу астрономічну нагороду – премію Бредихіна. У 1978 році ім'ям Казимирчак-Полонської назвали малу планету № 2006 (2006 Полонська).

У 85 років вчена, яка все життя вірила в Бога, стала монахинею. Але навіть тоді не покинула науку. І до кінця життя продовжувала викладати.

Ольга Ільків

Вона була зв’язковою головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

Ольга Ільків навчалася у Львівському медінституті. А пізніше стала провідницею жіночої мережі ОУН Львова.

Якось Володзьо (псевдо "Вихор" – чоловік Ольги) дав листок зі статей Степана Бандери…Я його прочитала й зрозуміла, що мені треба йти до націоналістів,
– розповіла сама Ільків.

Вона працювала під псевдонімами "Роксоляна" та "Звіробій". Ільків створила кілька конспіративних квартир для Романа Шухевича. У 1950, майже перед своєю смертю, Шухевич наказав Ользі Ільків їхати на Донбас і там створити осередок ОУН. Однак, у той день, коли вона мала їхати, у Львові її арештували радянські спецслужби. Вона 14 років провела в радянських тюрмах.

У 2008 році Указом Президента України Ольгу Ільків нагородили Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Наталка Хорунжа

Військовий лікар, яка рятувала наших бійців в АТО, навіть ціною власного життя. Вона загинула 2 лютого під час боїв на Світлодарській дузі (Донецька область).

Хорунжа пішла на фронт у серпні 2016 року. Вона добровільно попросилася санінструктором роти, бо відчувала, що там її допомога найбільше потрібна. Вона прямо на місці оглядала поранених, надавала їм першу медичну допомогу. Як згадують бійці, вона одночасно була для них і "матір’ю", і психологом.

Медик загинула внаслідок прямого влучання снаряду у медичну машину, в якій Хорунжа їхала разом з пораненими бійцями.

У мужньої жінки залишились чоловік та донька.

"Коли повідомили, що вона загинула, то хлопці не стримували сліз. Деякі з них плакали вперше за всю війну. Плакали як здорові, так і ті, біля котрих вона проводила багато часу, коли вони були поранені", – написав волонтер Ян Осока.