Акція пам'яті у Чорнобильській зоні: 35 свічок, кінопоказ, спектакль і служба на діджитал-іконі

У Прип’яті в ніч роковин колишні жителі населених пунктів Зони відчуження, ліквідатори аварії на ЧАЕС та небайдужі до події українці традиційно запалили свічки пам’яті та вперше провели театрально-музичний меморіал. Мистецький перформанс був поєднаний зі службою Православної Церкви України на першій діджитал-іконі Чорнобильський Спас. Нічого подібного не відбувалося у Прип’яті з часів, як звідси евакуювали всіх жителів.

Зверніть увагу! У Чорнобильській зоні "ожив" мурал на ЧАЕС і заговорив аудіогід

У Прип'яті "оживили" квартири / Фото: Сергій Окунєв

До створення цілісної мистецької акції долучилися кілька арт-проєктів, кожен з яких ніс свій особливий посил. Завдяки цьому, глядачі отримали змогу поглянути на Чорнобильську катастрофу під призмою різних часових ліній та в розрізі глобального переосмислення подій, що сталися 26 квітня 1986 року.

"Ноєв ковчег" у Зоні відчуження

Виставка "Ковчег.Чорнобиль" / Фото: Кирило Ємцов

Відкрив акцію фотохудожник Денис Копилов, чия виставка "Ковчег.Чорнобиль" нині представлена на колонаді головної площі Прип’яті. Фотограф прагне показати зону відчуження як свого роду "Ноєв ковчег", у якому можна зберегти все природне різноманіття планети. Тут чудово прижилися червонокнижні коні Пржевальського, то чому б не спробувати уявити, що Чорнобильська зона могла б стати прихистком і для інших рідкісних видів?

Разом з тим, цей проєкт підштовхує до думки – що, як дії людини призведуть до того, що нинішня Зона відчуження взагалі лишиться єдиним місцем на землі, де зможуть існувати живі організми? Людство має усвідомити, що саме наші дії визначають те, яким буде наше майбутнє.

Звуки минулого і думки про майбутнє

Музично-театральний перформанс на головній площі Прип'яті / Фото: Сергій Окунєв

А колаборація поетично-музичного проєкту "Евтерпа" з віртуальним "звуковим музеєм" PRIPYAT.Pianos композитора Володимира Савіна навпаки, перенесла нас у минуле – перші роки після вибуху на ЧАЕС, коли колишні прип’ятчани намагалися усвідомити своє місце у "новому" післяаварійному житті.

Виступи творчої групи, у складі якої музикант Лесь Якимчук, поетки Марія Китаєва та Ірина Купчинська, а також сценографіст Ігор Цикура, народжувалися у моменті та адаптувалися під формат сцени. Оскільки дійство відбувалося у Прип’яті, то логічним рішенням для музичного супроводу було використання віртуального "звукового музею", що зберіг звучання справжніх піаніно, покинутих у цьому місті. Протягом семи років автор проєкту Володимир Савін записував звучання цих інструментів, залишених у квартирах, музичних класах шкіл, актових залах і магазинах.

Результат співпраці двох музикантів, обрамлений віршами "чорнобильської" поетки Любові Сироти та власними творами "Евтерпи", став ключем для розуміння тої самотності, яку відчувають люди, покинувши рідне місто.

Культові будівлі Прип'яті слугували екраном / Фото: Сергій Окунєв

На порозі життя

Настрій для цієї частини мистецької акції задав фільм "Поріг" режисера Роллана Сергієнка. До речі, саме у цій кінострічці вперше було зафільмовано теперішню традицію жителів Прип’яті із запалюванням свічок.

Таким чином, перформанс із минулого повернувся в теперішнє, аби віддати шану тим, хто віддав життя і здоров’я, щоб території Зони відчуження не залишалися мертвою плямою, а могли трансформуватися.

35 свічок і служба на діджитал-іконі

35 свічок на 35-ті роковини аварії на ЧАЕС / Фото: Сергій Окунєв

О 1:23, у точний час вибуху на ЧАЕС, розпочалися церемонія запалення 35-ти свічок (за кількістю років після аварії) і служба Православної Церкви Украіїни на першій діджитал-іконі Чорнобильський Спас, яка зображає учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на рівні зі святими. Службу разом зі служителями Михайлівського Золотоверхого собору провів Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк), голова Синодального управління ПЦУ у справах молоді.

Служба Православної Церкви України / Фото: Сергій Окунєв

Автором діджитал-ікони став культурний діяч, автор проєкту Artefact Валерій Коршунов.

Працюючи із темою Чорнобиля, багато років я спостерігав цікаве для мене відношення ліквідаторів до релігії. Після розпаду СРСР чорнобильці потрапили у скрутну ситуацію – країна не мала грошей на субсидії, проблеми зі здоров’ям потребували постійного лікування... Тотальна невідомість і невпевненість у своєму завтра приводила багатьох ліквідаторів у лоно церкви. Там вони знаходили свій душевний спокій…
Що стосується діджиталізації, то це новий засіб та канал спілкування між людьми. У цьому проєкті ми поєднуємо збереження нашої культурної спадщини та створення нових сучасних символів. Можливо, зараз вони ще не зрозумілі всім, але й інтернет, і телебачення теж колись були занадто інноваційними для сприйняття, – розказує про свій витвір Валерій Коршунов.

Чорнобиль – застереження людству

Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк) / Фото: Кирило Ємцов

Чорнобильська трагедія це застереження гордовитому людству, яке заперечує очевидні речі – розумну причину буття, ідею релігії і релігійності, як притаманному людській натурі феномену, ідею людської свідомості, ідею Бога, – каже Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк). – Тому Чорнобиль – це наслідки гордовитої людської сліпоти і безвідповідальності.
Катастрофи завжди спонукають людину до переоцінки життя, вчинків, до так званого духовного пробудження. Тому Церква цінує подвиг людини. Церква поруч з воїнами, поруч з ліквідаторами аварії на ЧАЕС, поруч з людьми, які заслуговують вдячності і турботи.

Код нації

Епізод вистави "Нація" / Фото: Кирило Ємцов

Завершенням перформансу стала відома вистава "Нація" за однойменною книгою Марії Матіос у виконанні Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Дійство, що вже 10 років демонструється на різноманітних майданчиках України тепер побачила і Прип'ять. Ця вистава, як фінальний акорд і кульмінація, дозволила зібрати всі частини акції воєдино та помістити Чорнобиль у загальноукраїнський історичний контекст, де він назавжди лишатиметься символом саможертовної боротьби.

Для театру ця вистава стала 99-ю за ліком, а для Прип’яті – першою за 35 років після евакуації людей. У ній взяли участь актори-ровесники Чорнобильської катастрофи – зірки українського кіно і театру Олексій Гнатковський, Роман Луцький, Іван Бліндар, Галина Баранкевич, Надія Левченко, Євгеній Холодняк, Андрій Фелик, Тетяна Гірник, Олеся Пасічняк і Микола Сливчук. А готував постанову відомий режисер Ростислав Держипільський.

Чорнобиль – символ саможертовної боротьби / Фото: Кирило Ємцов

До роковин аварії на ЧАЕС Ісландські музиканти GusGus & Bjarki випустили кліп на трек "Чорнобиль"

Примітно, що це вже друга поїздка акторів театру в Зону відчуження: у рамках проекту "Театр у зоні доступу" для самопоселенців та співробітників ЧАЕС актори зіграли "Солодку Дарусю" в Будинку культури Чорнобиля. Таким чином, Франківський драмтеатр – єдиний театр в Україні, який побував у Чорнобильській зоні з часу трагедії.