"Рокетмен": краще за "Богемну рапсодію"

Річ не в тому, що "Богемна рапсодія" про Фредді Мерк'юрі була невдалою (фільм, як не як, чотири Оскари взяв), а у тому, що "Рокетмен", у порівнянні, вийшов значно кращим фільмом. Мимоволі порівнювати ці стрічки доводиться.

Також у кіно: "Ґодзілла ІІ": двогодинний парад монстрів вартістю 200 мільйонів доларів

"Рокетмен": офіційний постер з фільму

І "Рокетмен", і "Богемна рапсодія" розповідають про життя геніальних музикантів, які при цьому геї. Окрім цього, обидва фільми знімав Декстер Флетчер. Режисер знімав "Рокетмена" повністю, а до "Рапсодії" взявся посеред процесу, замінивши Браяна Сінгера. Очевидно, "Рокетмену" пощастило більше. Кіно вийшло живішим, менш стерильним, сміливішим і дуже особистим.

Флетчер вдало показує глядачеві творчий шлях, мотиви і атмосферу, в якій розвивається талант Елтона Джона. Тон стрічки схожий на сповідь. "Рокетмен" – це своєрідне каяття за минулі гріхи тепер вже тверезого і щасливого 72-річного чоловіка, який все своє життя шукав любові, аж поки нарешті не знайшов її серед сім'ї: чоловіка і двох синів, яких вони разом виховують.

Зараз Елтон Джон зав'язує з великим шоу-бізнесом, цього року видає автобіографію і дає прощальний тур. У фокусі у музиканта – сім'я. Така, якої йому завжди бракувало. Після бурхливого, строкатого, як його костюми, життя, сповненого алкоголем, наркотиками і випадковим сексом, Елтон вже 30 років як примирився зі своєю внутрішньою недолюбленою дитиною і здобув спокій, у хорошому значенні цього слова.

"Рокетмен": офіційний постер з фільму

У "Рокетмені" камера буквально не відходить від головного героя. Флетчер подає події, міцно тримаючи у світлі софітів одну людину і його сприйняття оточення. Сюжет постає у формі флешбеків, занурюючись у минуле і скріплюючи яскраві уривки біографії музичними номерами. Пісні з репертуару Елтона Джона звучать так, щоб хоча би віддалено відповідати подіям на екрані, а це сильно додає в емоційній складовій кіно.

Під всім відомі хіти ми бачимо стосунки ще малого Реджі (справжнє ім'я Елтона) з батьком і починаємо розуміти, звідки ростуть ноги у його гомосексуалізмі. Спостерігаємо першу зустріч з Берні Топіним, чоловіком, який писав для Елтона тексти пісень і водночас був його найкращим другом. Бачимо підйом до успіху і падіння у прірву. Це кіно точково озирається назад, висвітлюючи горе і радість, що стоїть за подорожжю тривалістю майже у життя. Із нашого часу – лише тон оповіді, вже на титрах творці "Рокетмена" розповідають про теперішній час.

"Рокетмен": офіційний постер з фільму

Фільм неодноразово трепетно підкреслює, що Елтон з Берні жодного разу не сварились і ця дружба пройшла всі випробовування долі. На фоні решти чоловіків у "Рокетмені", Берні Топін уособлює ту крихту хорошого ставлення і любові, до якої завжди тяжів Елтон Джон. Ще ми бачимо його перші виступи і зображення емоцій, які Елтон тоді відчував. У сценах фільму Елтон із залом здіймається в повітря, чи перетворюється на феєрверк, чи співає під водою… Всі ці візуалізації посилюють мелодії, занурюють нашу свідомість у біографію і дарують потужні враження.

Матір казала Елтону, що той приречений на самотність, його найкращий друг був гетеросексуалом, а батько завів іншу сім'ю, в якій виховував синів із любов'ю, якої ніколи не знав малий Реджі. Батько давав зведеним братам Елтона те, чого той змалечку не отримував і потім теж не зміг. Це боляче бачити, цьому хочеться співпереживати, а "Рокетмен" заражає емоціями неймовірно добре.

"Рокетмен": офіційний постер з фільму

Кінобіографія Елтона Джона показує, що яскраві костюми, гучний успіх і широка усмішка – лише фасад, за яким ховається багато страждань. У певний період свого життя Елтон Джон скотився у жахливий стан, коли сам собі не належав. Справами здебільшого займався його менеджер і коханець Джон Рід. Не найпозитивніший персонаж цього кіно, м'яко кажучи. Тому, коли Елтон Джон відмовлявся від отруйних залежностей на кшталт алкоголю, наркотиків, випадкового сексу, шопоголізму (упс, надмірними покупками він грішить дотепер), то відсік і Джона Ріда як втілення такої ж отруйної залежності від чоловіка, який ніколи його по-справжньому не кохав.

"Рокетмен" – сміливе кіно. Тут Елтон, вустами актора Тарона Егертона, визнає, що "трахав все, що рухається". Фільм містить сцени сексу, які хоч і доволі цнотливі, але все ж сміливі як для такого масового кіно. У Росії, до слова, частини сцен здихались і "поредагували" кіно до прийнятного їм пристойного рівня. Шкода, бо саме ця відвертість оповідача робить "Рокетмен" прекрасним фільмом, який хочеться дивитись і рекомендувати.

"Рокетмен": офіційний постер з фільму

Тарон Егертон, якого ми вже згадали вище, став чудовим Елтоном Джоном. Музикант навіть радив йому не намагатись все копіювати, а створити свою унікальну манеру того, яким він хоче зобразити Елтона. Тарон сам виконував всі пісні. Звісно, вийшло не так круто, як у автора, але неабиякі старання очевидні і результат хороший. Можливо тому, що Егертону не звикати – актор вже виконував "елтонівську" "I'm still standing" у мультфільмі "Співай".

Критики у захваті від "Рокетмена", ми у захваті від "Рокетмена" і дуже рекомедуємо вам теж піти "у захват". Хто би міг подумати, що той малий сором'язливий Реджі колись продасть понад 300 мільйонів записів. І хто би здогадався, що Елтону Джону потрібно було півжиття, аби нарешті примиритись із своїм внутрішнім Реджі.

Дивитись трейлер фільму "Рокетмен" онлайн:

Також у кіно: "Аладдін": килим, лампа, три бажання

Всі фото: IMDd