Помер Леонід Бронєвой: біографія актора та цитати про Україну

Леонід Бронєвой: біографія і творчість

88-річний актор та лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих та Державної премії РФ імені К. С. Станіславського народився в Києві в єврейській родині. З дитинства вчився "музики" при Київській консерваторії у Д. С. Бертьє.

Читайте також: Помер відомий радянський актор Леонід Бронєвой

У 1936 році батько Леоніда – Соломон Бронєвой – був репресований як троцькіст, після чого його батьки розлучилися. Згодом всю сім’ю відправили на заслання в Кіровську область, після чого у 1941 році дозволили повернутись. Однак через військові дії сім’ю евакуювали в Чимкент Казахської РСР, де Леонід навчався в середній школі № 10 (сьогодні – імені Акпала-батира) і почав самостійно працювати: учень пекаря, секретар -машиніст, в пошивному цеху лялькового театру.

Помер Леонід Бронєвой: біографія

У 1950 році закінчив Ташкентський театрально-художній інститут імені А. Н. Островського (нині Державний інститут мистецтв Узбекистану), згодом став актором Магнітогорського драматичного театру імені А. С. Пушкіна.

Потім – в Оренбурзькому обласному драматичному театрі імені М. Горького. У 1953 році вступив відразу на третій курс в Школу-студію ім. В. І. Немировича-Данченка при МХАТ СРСР імені М. Горького у Москві. З 1955 року став актором Грозненського російського драматичного театру імені М. Ю. Лермонтова.

Леонід Бронєвой (ліворуч): біографія

Потім був актором Іркутського драматичного театру (нині - імені М. П. Охлопкова). У 1958-1961 роках став актором Воронезького театру драми імені А. В. Кольцова. У 1962-1988 роках – актор Московського драматичного театру на Малій Бронній, з 1988 – Московського театру "Ленком".

Леонід Бронєвой також зіграв у великій кількості фільмів, – близько 50 кінострічок, – та отримав багато нагород.

Леонід Бронєвой: особисте життя

Леонід Бронєвой був одружений на москвичці Валентині Бліновій, з якою разом працював в 50-тих у Грозненському російському драматичному театрі імені М. Ю. Лермонтова. Коли їхній доньці було 4 роки, жінка померла від раку. Сама ж донька Валентина 27 років пропрацювала у Всесвітній службі мовлення Держтелерадіо.

Читайте також: Помер Хворостовський: у Москві прощаються з відомим оперним співаком

Леонід Бронєвой і Валентина Блінова

Другою дружиною Леоніда стала Вікторія Валентинівна Броньова, інженер.

Леонід і Вікторія Бронєві

Леонід Бронєвой: хвороба і смерть

17 вересня 2012 року під час гастролей театру в Києві 83-річний актор потрапив в реанімацію з гострим інфарктом міокарда. У міському Центрі серця йому зробили операцію і на сцену він повернувся через 20 місяців 28 травня 2014 року на сцені "Ленкому". Вистава за п'єсою "Вишневий сад" А. П. Чехова став останнім спектаклем перед операцією і першим після реабілітації.

Читайте також: Відомий у Росії актор Микола Годовиков помер від раку

Леонід Бронєвой помер близько 7:30 ранку 9 грудня 2017 року в Москві на 89 році життя.

Леонід Бронєвой: ставлення до України

Російський актор був відомий своєю проросійською позицією щодо України, незважаючи на те, що у 2013 році отримав почесне звання Народного артиста України. У березні 2014 року він також підтримав анексію Криму та агресивну політику Володимира Путіна стосовно України.

Цитати про Україну Леоніда Бронєвого:

"Я, чиє дитинство спаплюжено, чиє місце народження – прекрасний Київ – отруєно і намертво зі спогадами про це зв'язано, як розкидали нашу сім'ю по всьому Союзу (батько на Колимі ліс валив, мати по містах і селах поневірялася, я по світу пішов голоштанником), завжди говорив і говорити буду: не смійте, не смійте сумувати за пеклом – пам'ятати потрібно добро, а не зло!".

"Ми з дружиною поїхали з Києва за два дні до подій на Майдані. Дуже вчасно".

"Я дуже вдячний Києву за те, що там мене вилікували. Українські лікарі витягли мене з того світу. Але раз в Києві не хочуть мене більше бачити, напрошуватися не буду".

Леонід Бронєвой і Володимир Путін

"Я завжди був за Путіна. Багато років тому я був в Кремлі і сказав Володимиру Володимировичу, що якщо буде потрібно моя допомога, то я готовий. Я людина слова і звик його тримати".

"Як би я не ставився до нинішніх київських політиків, публічно ніколи не критикував. Я дав інтерв'ю українському телебаченню, телеведучому Гордону. Не нашому Олександру, а іншому, місцевому. Я йому сказав, що дуже переживаю за Україну, там гинуть люди, багато дітей. Будь-яка бійка ні до чого доброго не приведе. Але я дуже акуратно висловлювався...".