Містика Старого Нового року. Давні та дивні українські традиції
Вечір та ніч напередодні 14 січня в Україні окутаний дивними, цікавими і навіть містичними традиціями. У цій даті співпали святкування Нового року, церковного свята Василя Великого та язичницького Меланки.
Старий Новий Рік
У Російській імперії, до якої свого часу входила більша частина України, перехід на Григоріанський календар відбувся 24 січня 1918 року. І через розбіжності між Григоріанським та Юліанським календарем країни пострадянського простору досі пам’ятають про Новий рік за старим (юліанським) стилем, який нині припадає на ніч з 13 нм 14 січня.
Тому в Україні досі неофіційно святкують ще один Новий рік, який називають «старим». Це, до слова, це дуже збиває з пантелику іноземців.
Свято Маланки
Нині церква теж святкує цей день – день преподобної Маланії. Однак, відомо, що це свято сягає ще дохристиянських часів. Традиційно, цей день відзначали переодяганням у костюми тварин і фольклорних персонажів. Частково, в автентичному вигляді це святкування збереглося у деяких селах Галичини та Буковини.
Намагаються відродити давні традиції Маланки і сьогодні. Що раз популярнішою стає традиція такого собі карнавалу, коли молоді люди у чудернацьких масках гуляють цілу ніч. На відміну від вертепу, тут сюжет не пов’язаний з біблійною тематикою. А ще тут набагато більше гумору та доброго хуліганства.
Головний та незмінний – Маланка. Щоправда, зазвичай, цю роль віддають хлопцю – на нього одягають жіночий одяг та накладають дуже яскравий і кумедний макіяж.
За сценарієм розігрувались сценки: сварки діда і баби, доїння кози, продаж кози на ярмарку тощо.
Водіння кози
До традиційного карнавалу з Маланкою додають образ кози. Цей обряд так і називають "водити козу". З переодягненими Маланкою, Козою та іншими дійовими особами група ходить від хати до хати та влаштовує вистави.
Цікаво, що ця традиція має реальне історичне підґрунтя. В давнину це драматизоване дійство виконувала процесія жерців. Так, вони водили справжню козу, яку вважали священною. Також є повір’я, що коза символізувала богиню місяця. Саме у ніч з 13 на 14 січня відзначали народження молодого місяця.
Небесні ворота
Ще одна давня традиція пов’язана з повір’ям, що саме тієї ночі небо розчиняє свої ворота, тож у цю ніч молитва мала особливу силу, бо безперешкодно через ворота відправлялась до святих.
Ворожіння
Зазвичай, дівчата з Козою і Маланкою не ходили. Як і у вечір на Андрія вони вірили у містичну силу цього вечора. Тож вдавались до ворожіння.
При цьому хлопці любили хуліганити. Найчастіше у цю ніч в будинках багатьох дівчат зникали ворота. Це також був натяк на залицяння.
Читайте також: Як дізнатись ім'я нареченого або містичні ворожіння на Андрія у домашніх умовах
Посівальники на Василя
Вже на світанку 14 січня починають святкувати Святого Василя. До речі, існують давні повір’я, що Василь пов’язаний з язичницьким вшановуванням благополуччя та зерна. Може тому з’явилась традиція, згідно з якою на світанку починають ходити хлопці-посівалькики, та у кожному будинку засівати пшеницею. При цьому вони промовляють "сіянку", в якій бажають багатства і благополуччя.
Ось одна з популярних "сіянок":
Сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю!
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, –
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
До речі, ще один цікавий факт. Посівальники мають ходити тільки на світанку. Адже перший гість, хто цього дня зайде у хату, – має бути молодий хлопець. Тоді, згідно з повір’ям, в цьому домі пануватиме щастя весь рік. А от дівчині, як першій гості, дуже не раді. Адже вірять, що дівчата принесуть проблеми на весь наступний рік.