Міфи про 8 березня, які спотворюють суть свята

Міф №1

Це радянське свято

Так, свято справді широко святкувалося у СРСР. І так, Україна успадкувала його з радянських часів. Але. Виникнення свята пов’язують з маніфестацією жінок-робітниць у Нью-Йорку через надто важкі умови праці у 1857 році. У 1910 році на конференції у Копенгагені німкеня Клара Цеткін запропонувала відзначати 8 березня як Міжнародний день жінок. А отже СРСР не є ініціатором цього дня.

Читайте також: 8 березня: яка справжня історія цього свята – Клара Цеткін, євреї та повії

Міф №2

Це свято жіночності

У першу чергу це свято прав жінок. Виникло воно на підтримку рівноправ’я жінок і чоловіків, а також як вимога виборчого права для осіб жіночої статі. Хоча жінки давно мають виборче право, але повного рівноправ’я досі нема. Наприклад, в одному з найвищих органів влади у Верховній Раді немає дотримання гендерної рівноваги, у світі міжнародної політики теж переважають чоловіки. А що вже говорити про країни, де досі зберігся патріархальний устрій? Тож Міжнародний день жінок досі несе у собі саме день рівності, а не каблуків, квітів і подарунків.

Міф №3

У нас є своє свято – День матері

Часто українські політики націоналістичного скерування заявляють, що в нас є чудова українська альтернатива 8 березню. На їхню думку, це День матері. Але День жінок – це день права жінки, як бути матір’ю так і відмовитися від цього. Тому ці два свята мають різні значення і День матері не є альтернативою.

Міф №4

8 березня – свято самотніх жінок

З крайності в крайність. Часто люди вважають, що феміністки проти інституту сім’ї, усі вони "чайлд-фрі" та, імовірно, належать до ЛГБТ-спільноти. А звідси й хибна думка: якщо Міжнародний день жінок – свято феміністичного скерування, це свято проти сім’ї і дітей. Це абсолютна неправда. У багатьох відомих феміністок є великі родини. Однак феміністичний рух за те, що жінка сама має право вирішити, як їй жити: потрібна їй традиційна сім’я чи ні.

Міф №5

8 березня святкують лише у нас

З 1977 року свято набуло міжнародного значення. ООН прийняла резолюцію 32/142, закликавши всі країни проголосити 8 березня днем боротьби за жіночі права. З’явився й святковий ритуал. У цей день керівництво держави звітувало перед суспільством про реалізацію державної політики у відношенні жінок.

Після розпаду СРСР Міжнародний жіночий день відзначають в країнах СНД: в Азербайджані, Грузії, Казахстані, Киргизії, Молдавії, Таджикистані, Туркменії, Росії, Україні, Білорусії як Міжнародний жіночий день. Однак в деяких країнах він втратив політичне забарвлення, в Узбекистані свято відзначають як День матері; у Вірменії його відзначають 7 квітня, як День материнства і краси. У західноєвропейських країнах свято відзначають переважно ліві та комуністи, вихідного дня немає.

8 березня є національним вихідним також в Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не "міжнародних", а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді.

Міф №6

У цей день жінкам потрібно дарувати подарунки

У нас прийнято 8 березня жінкам вдягати святкове вбрання і отримувати подарунки від чоловіків. При чому від усіх: батьків, чоловіків, хлопців, співробітників, тощо. Така поведінка абсолютно нівелює всю суть свята. А подарунки посадовим особам жіночої статі взагалі можна розглядати як хабар. Отримувати подарунки чи ні – звісно особиста справа кожної жінки. Але не варто пов’язувати це з Міжнародним днем жінок.